Гуцульську коляду внесуть в перелік нематеріальної культурної спадщини України

Міністерство культури, молоді та спорту підтримало ініціативу Навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття та долучило Гуцульську коляду і плєси Верховинського району Івано-Франківської області (традиція колядування на Верховинщині) до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це повідомляє прес-служба міністерства.

Колядування на Верховинщині розпочинають на другий день Різдва, 8 січня, коли всі сходяться до церкви. Після Служби Божої на подвір’я виходять чоловіки у святкових традиційних строях. Більшість із них тримає в руках «бардку» (топірець, до якого ремінцем прив’язаний дзвіночок) з довгою дерев’яною ручкою та смушкові шапки з «трєсунками» (прикрасами з бісеру та леліток). Дехто несе трембіти, роги, скрипки.

Читай також: Гуцульська коляда: звичаї, традиції та колядки (ВІДЕО)

Благословення колядницької партиї. 2017 рік. Фото: mkms.gov.ua

Чоловіки гуртуються в гурти («табори», «партиї») до десяти колядників. Попереду кожної колядницької партиї іде її керівник – «береза». У руках він тримає дерев’яний хрест. «Береза» – найважливіша особа між усіма колядниками. Він бездоганно знає всі коляди, плєси (ритуальні танці) й уміє достойно вести коляду згідно з давніми звичаєвими вимогами.

Колядницька партия присілку Підмагора смт Верховина. 2018 рік. Фото: mkms.gov.ua

Перед Різдвяними святами «береза» збирає свою колядницьку партию, щоб повторити всі коляди, віншування, досвідчені учасники проводять майстер-класи з гуцульського плєсу (танці, що супроводжують дійство) для молодих колядників, які вперше братимуть участь у колядуванні.

Читай також: Історія «Щедрика»: від колядки до всесвітньо відомого хіта

Колядницька партия присілку Підмагора, 2004 р. Фото: mkms.gov.ua

Колядницькі партиї колядують від Різдва до Йордана (Водохреща). На Водохреще (19 січня) всі сходяться до церкви на «Розплєс» (закінчення різдвяних свят, проводи коляди), колядницькі партиї почергово співають по одній коляді, а «вибірця» (касир) віддає заколядовані гроші на потребу церкви.

Благословення колядницької партиї. 2017 рік. Фото: mkms.gov.ua

Участь у святкуваннях беруть усі мешканці сіл, де побутує таке колядування, всіх вікових категорій (близько 9000 осіб). А до проведення обряду долучаються і молоді люди віком від 17 до 30 років, і старші чоловіки (вік 60-75 років), які передають свої знання щодо традиції молодшому поколінню.

Читай також: Свято Маланки: українські традиції та звичаї

Коляда в селі Криворівня, 2016 р. Фото: mkms.gov.ua

У селах Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілках Плай, Підмагора, смт Верховина Верховинського району налічують 74 колядницькі партиї, до складу яких входять 1032 особи.

Гуцульську коляду передають із покоління в покоління впродовж століть, діти вчаться колядувати від своїх батьків, дідусів. Гуцульська коляда та плєси в селах Верховинського району є унікальними, в інших районах таких звичаїв колядування немає.

Джерело: zbruc.eu