Мотанки не ігрові ляльки. З давніх-давен вони були пов’язані з обрядом плодючості й продовження роду.
Перші вузликові ляльки, так інколи ще називають мотанки, зявилися приблизно 5 тисяч років тому. Мотанка – символ добра та благополуччя, символ надії на краще та сильний сакральний предмет. І зовсім не має значення чи створилася лялька на швидкоруч для забавки дитині, чи як важливий оберіг чи подарунок до свята.
Сама назва ляльки – «мотанка» походить від поняття «мотати», а загальний вигляд такої ляльки представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу, виготовлену зі шматків тканини. Частини тіла такої ляльки з’єднувалися вузликами. Кожна така лялька, була тай лишаються унікальним витвором майстра. Звісно в давні часи лялька мотанка виконувала важливу функцію оберега та талісмана для родини. Інколи для позначення ляльки використовується поняття «кукла» проте використання цього поняття не є правильним не лише з точки зору правопису, ай базуючись на тому що «куклой» наші предки називали жмут колосся, що лишався край поля та прикрашався стрічками та квітами. лишали це колосся аби урожай наступного року був кращим ніж цього.
З історичних джерел відомо, що перші прототипи мотанок на території України з’явилися на стоянці в Чернігівській області.
Також, етнографи фіксували, що неодружені дівчата, майструючи ляльки, співали, як правило, весільні пісні. До початку XXI ст. в Україні проіснував звичай прикрашання лялькою капоту першої машини весільного кортежу. В Україні ляльки чоловічої статі не робилися. У деяких слов’янських народів на весіллі молодятам дарували замотані у ганчір’я колодки, що були символом плодючості.
В Україні жінки справляли «колодку» під час святкування Масниці.
Читай також: Чому Колодій то не “Масляна”: українські звичаї та традиції
Дослідники пов’язують ганчір’яні ляльки з культом предків. За народними віруваннями, всередині ляльки приховується ідол, дух пращура. Здавна хрест на обличчі ляльки-мотанки символізував сонце.
Сенс символіки безликих ляльок забутий. Радше за все, це відгомін забобонів про пристріт, поганий вплив лихого погляду. Очі могли стати порталом у потойбіччя, а тому на їх зображення накладалося табу.
Протягом XX ст. мотанка поступово втратила свої магічні функції. Зокрема, за свідченнями жінок села Матусів Шполянського району Черкаської області, після Другої світової війни мотанки робились виключно для ігор. А їх обличчя діти промальовували, щоб вони були схожі на фабричні ляльки.
Лялька-мотанка, чи не єдина представниця світу іграшок, яка ніколи не має власного імені. Вважалося що даючи ім’я ляльці можна або потривожити душі померлих родичів або накликати нечисть в будинок.
На сучасному етапі народні майстрині, що перебувають під впливом ідей неоязичництва, намагаються сакралізувати мотанки. Іноді відродження народної іграшки супроводжується процесом поширення язичницьких вірувань, які давно втратили своє обрядово-магічне значення. Проте, у більшості випадків така пропаганда надприродних властивостей мотанки не що інше, як рекламний трюк.
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
