Неймовірні картини майстрині петриківського розпису Марфи Тимченко (ФОТО)

Кожен українець знає, або, принаймні, чув про незбагненний колорит петриківського розпису. Яскраві вогненно-сонячні пелюстки можуть прикрашати дерев’яний посуд, скриньки для коштовностей, дитячі іграшки, писанки чи навіть стіни домівок! А ці чудернацькі жар-птиці, райдужні ягідки калини, різнобарвні пелюстки райських квітів назавжди закарбуються у вашій пам’яті, варто вам лише один раз поглянути на диво справжніх майстрів цього декоративного мистецтва.

Але роботи Марфи Тимченко, всесвітньо відомої майстрині петриківського розпису — це не просто окремі візерунки, це повноцінні смислові композиції, із яскраво прописаними народними характерами та образами.

В своїх декоративних розписах, фарфорових витворах, живописних полотнах розвивала унікальний орнаментальний стиль – петриківський стиль, створений не одним поколінням народних майстрів рідного їй старовинного села Петриківка, що на Дніпропетровщині. Цей стиль є відлунням українського бароко. Марфа Ксенофонтівна, яка давно жила й працювала в Києві, була одним із справжніх титанів петриківської школи декоративного розпису.

У 1936-у році Петриківська школа декоративного мистецтва надіслала малюнки Марфи Тимченко до Києва на виставку, і молода майстриня того ж року отримала премію. А 1938-о року її запросили до школи майстрів на­родного мистецтва, що виникла у Києві на базі колишніх централь­них експериментальних майстерень. З цього часу і починається розквіт творчого життя Марфи Тимченко.

Читай також: Зачаровуючі картини молодої художниці Сілагіної Мар’яни (ФОТО)

1940-о року Тимченко покидає школу і йде працювати на Київський керамічний завод, а наступного року переходить до Коростенського фарфорового заводу. Там вона робить перший ескіз розпису деко­ративного блюда. Перед молодою майстринею відкривається перс­пектива справжньої творчої праці, яка, однак, триває лише півроку. Потім війна, повернення до Петриківки. Але 1944-о року Тимченко знову у Києві – працює в Інституті декоративно-при­кладного мистецтва Академії архітектури УРСР. Тут вона дістає змогу повернутися до розпису посуду. Розпочавши роботу у фарфорі, Марфа Ксенофонтівна не пішла шляхом на­слідування, а прагнула утвердити своє власне розуміння декоратив­ного мистецтва. Про це свідчить ряд її графічних композицій того часу.

На цей час припадають і такі роботи Тимченко, як розпис меб­лів, дерев’яних коробок, тканин під батік. Тоді ж художниця робить перший розпис дерев’яної тарілки з портретом Т. Г. Шевченка (1947—1948). Цікаво, що цю роботу вона виконує за традиційними прийомами XVIII — початку XX століття: тарілка фарбувалася в один колір, а по цьому тлу наносився різнобарвний орнамент.

1950-і роки — це новий етап у творчості художниці: вона починає працювати над ескізами для тканин і вишивок, з 1954-о року працює на Київському експериментальному заводі художньої кераміки, де засвоює техніку ма­лювання по фарфору. З цього часу робота Марфи Тимченко як художника-фарфориста стає відомою в широких колах аматорів мистецтва. Але вона пра­цює водночас і як графік, причому робота в графіці значною мірою залишається основою для розписів по фарфору.

Вази, які розписувала художниця, були подаровані Мао Цзедуну, Річарду Ніксону, Йосипу Тіто, Олексію Косигіну, Володимиру Щербицькому, Леоніду Брежнєву.

Твори художниці експонувалися на чисельних виставках в Україні та за кордоном. У 2000-у році Тимченко отримала Шевченківську премію.

Читай також: Художник з Тернопильщіни створює неймовірні картини-ілюзії (ФОТО)

 Слухай та поширюй українське!