Різдвяний дідух – традиція дуже давня. Вона притаманна низинним регіонам України. Особливо там, де росте пшениця. З неї, переважно, люди і виплітали різдвяну атрибутику.
Добре, що й до сьогодні ця традиція, яка йде ще з часів дохристиянських, передається від покоління до покоління. Дідух символізує дух наших пращурів. Його клали на покутті, коли у Святвечір сходилася вся родина: і ті, хто живе у господі нині, й ті, хто жив колись. Вважали, що їхні душі поселяються у цьому дідусі
Читай також: Святвечір 2020 – українські традиції та прикмети
Традиційно дідух на Різдво завше заносив до хати господар. Його клали біля образів і вважали родинним оберегом. Інколи цей дідух навіть прикрашали. Адже нерідко селяни ставили його в хаті замість ялинки. Якщо в хаті є дівчина, вона на Святвечір брала ложки, ними калатала на розі хати, аби знати звідки буде її суджений. Потім всі ті ложки запихали у перевесло дідуха. Це була народна магія. Робили так, аби бути вкупі упродовж року. Святковий сніп перебував у хаті протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність привносила в родину святковий настрій, затишок і святковість. У народі казали «Дідух до хати – біда із хати».
Читай також: Привітання з Різдвом Христовим: вірші, картинки, вітальні листівки
Після Різдва дідух спалювали. Втім, вогню віддавали не той дідух, що стояв на покутті, а той, що лежав у верітці, на підлозі. І ця традиція теж має свою символіку.
За однією з версій, спалюючи дідуха люди вважали, що так душі померлих повертаються на небо, за іншою – оберігали себе від злих сил. На Опіллі дідуха, який стояв на покутті, обмолочували на свято Василія. Господарі стелили верітку, палицею молотили дідуха і ділили зерно на три частини. Першу – давали коляднику, аби ним засіяти у хаті, другу – худібці, а третю – сіяли на полі, аби був гарний врожай. На Опіллі спалювали дідуха з соломи, який був у вереті. Коли його заносили на Різдво до хати, то казали «Дай Боже здоров’я». Тоді господар верітку забирав і розстелював того дідуха на підлозі. З однієї кишені він витягав горішки, а з другої – копійки і все розсипав на ту солому. Діти могли це збирати лише до Вечері, бо після неї не можна було дідуха навіть рушити. Казали, що тоді кури будуть сильно порпати на городі.
Читай також: Найкращі українські колядки та щедрівки (ВІДЕО)
Нині дідухів роблять з усіх злакових культур: з ячменю, вівса, льону. Додають різнотрав’я і мак. Доповнюють квітами і калиною. Здається, ніби усе залежить від фантазії майстра. Та насправді виплітати дідуха треба за певними правилами.
Слухай українське разом з нами!
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
