Таємниці ляльок-мотанок від хмельницької лялькарки

Сьогодні ляльки-мотанки знову набирають популярності в українців, розповідає хмельницька лялькарка Олеся Дацкова. Щоправда, вони втрачають той глибокий, трохи магічний зміст. Тепер їх використовують зазвичай, як колоритний предмет інтер’єру або сувенір. Якщо раніше це були оберегові та ігрові ляльки, то тепер майстрині виготовляють авторські інтер’єрні ляльки-мотанки.

Справжня мотанка виготовлялася повністю без швів. Для кріплення її елементів використовували стрічки та нитки, якими просто обмотували деталі. Основа ляльки й сьогодні залишається незмінною, а от створення вбрання та прикрас перетворилося у справжнє мистецтво. За словами хмельницької мисткині, хоча авторські ляльки оберегом не можуть вважатися, створюють їх за давніми традиціями.

Читай також: Лялька-мотанка: оберіг чи іграшка

«Тканину рвемо руками, потім обмотуємо ниткою. Різати матеріали не можна, щоб не обрізати свою долю. Такий ритуал. А оздоблення ляльки готується окремо, ще до того, коли починаємо складати ляльку, – говорить Олеся. – Лялька мотається швидко, але багато часу займає підготовка одягу. Вбрання шию з натуральної бавовняної тканини. Подруга подарувала стару домоткану тканину, зараз такого полотна майже ніде не залишилося. З ним складно працювати, але дуже приємно. Також для себе я відкрила техніку воскового віночка. Для ляльки таку прикрасу зробити важко, адже дуже дрібні деталі».

Майстриня неодноразово спостерігала на майстер-класах – навіть з однакових матеріалів у кожного виходить своя, інша лялька.

«Лялька завжди схожа на свого творця, або ж відображає запит, який був закладений у неї. Вона сама обирає якою їй бути. До прикладу, коли я роблю мотанку на замовлення, лялька якимось чином виходить схожою на своїх власників. Як би я не розробляла образ ляльки, у неї є свій особливий характер. У цьому і є її якась сакральна сила, – каже лялькарка.

Читай також: Українка в Парижі влаштувала незвичну виставку ляльок-мотанок

Цікаво знати, що ляльки, які робили колись наші предки, були ігрові та оберегові. Їх виготовляли з того, що було. Зараз інші можливості, є величезна кількість різних матеріалів. Як наслідок, на основі народної ляльки виникла авторська лялька, яка дає широке поле для виявлення уяви та фантазії.

Сьогодні такі ляльки інколи замовляють, купують у подарунок як оберіг. Але насправді авторські ляльки не вважаються оберегами, вони не автентичні. Справжній оберіг людина може зробити сама, як у давнину, з клаптику тканини. Ця лялька не має яскравого вигляду, але людина зробивши її своїми руками, вкладає в неї душу.

Хоча лялькарством хмельничанка займається лише два роки, її ляльки-мотанки вже побували на багатьох українських та міжнародних виставках. Наразі Олеся Дацкова активно готується до персональної виставки, тому на карантині присвячує весь свій час творчості, повідомляє портал «Є»