Культурно-мистецький фотопроєкт «Писанки Київщини», присвячений внесенню української писанки до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО у грудні 2024 року та світлому святу Великодня. Ініціатором та організатором проєкту виступила Влада Литовченко та КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник» у партнерстві з фотостудією ETHNO FASHION by POTLOVA в особі Катерини Потлової. Писанки надані відомою українською писанкаркою Зоєю Сташук.
Як передає Amazing Ukraine, про це повідомляє пресслужба організаторів.
Читай також: Великдень 2025 в Україні: дата святкування та традиції
Фотопроєкт «Писанки Київщини» — це візуальна ода живій традиції, що зберігає тепло рук, пам’ять предків і красу духовного коду нашого народу.
«Фотопроєкт «Писанки Київщини» має на меті популяризувати традиції писанкарства, у тому числі Київщини, через поєднання традицій, символіки, сучасності та єдності поколінь. Показати, що українська писанка є не лише унікальною традицією, а й символом відродження та єднання українців у часи війни», — наголошує кандидатка історичних наук, директорка Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко.
Унікальність проєкту полягає в залученні відомих українців — культурних діячів, науковців, військових, волонтерів, релігійних та громадських діячів, які презентували писанки Київщини: Зоя Сташук, Ольга Сумська, архієпископ Агапіт, Тарас Кремінь, Влада Литовченко, Люк Якобс, Надія Матвеєва, Катерина Потлова, Тетяна Власова, Тетяна Вишняк, Анна Максимчук, Валентина Дем’ян, Володимир Щибря, Віталій Клос, єпископ Єфрем, Оксана Полонець, Крістіна Столока, Ігор Степурін, Віталій Борисюк, Ганна Борисюк, Олена Шуст, Олександр Трофимлюк.
Писанка є унікальним прикладом багатогранності української культури, адже вона відображає регіональні особливості, вплив різних культур та індивідуальність митця.
Читай також: Як оригінально прикрасити паску (ФОТО)
Писанки Київщини вирізняються своїми кольорами та символічними орнаментами, що відображають багатство культурної спадщини цього регіону. У центральній, східній та південній частинах Київщини домінують жовто-червоно-чорні кольори, що символізують сонце, тепло та родючість. Орнаменти цих писанок часто мають солярні символи, такі як зірки та свастики, що асоціюються зі світлом і відродженням. Також часто зображуються дерева життя — символи нескінченного розвитку та зв’язку між поколіннями. Відомі й рослинні мотиви, що виражають повагу до природи та її циклічних процесів. На заході та південному заході Київщини колірна палітра переважно жовто-зелено-червона, що підкреслює гармонію з природою і родючими землями. Орнаменти в цих регіонах здебільшого рослинні. Ці особливості писанок відображають глибоке шанування традицій та символіку, яка передавалася з покоління в покоління.
«Вже 33 роки я роблю писанки — написано вже близько восьми тисяч. Це реконструйовані музейні колекції, відтворені колекції за рукописними зошитами та за друкованими виданнями, авторські колекції. Я досліджую писанку щоденно, й джерело не вичерпується», — розповідає членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, писанкарка Зоя Сташук — «Я пишу писанки у період між зимовим та літнім сонцестоянням, як писали наші пращури у дохристиянські часи. Але зазвичай від Стрітення до Трійці. У дні перед Великоднем я долучаю до творення писанок всіх охочих навчитися писати писанки. Тисячі моїх учнів пишуть писанки по всіх світах».
У світлі свічок, у відблисках позолоти, серед співу церковного дзвону народжувались образи, в яких поєдналися майстерність, історія та душа. Знімання відбувалися в трьох унікальних просторах, кожен із яких додавав проєкту свого особливого звучання:
— у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі, сакральному серці Києва, де кожна писанка, знята на тлі фресок, набувала значення оберега й молитви;
— у Центрі фольклору та етнографії ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка, серед старовинних рушників і народних строїв, де оживали голоси поколінь;
— в етностудії Катерини Потлової, де поєднується сучасність та традиції, фольклорні мотиви та світові модні тренди.
«Я завжди шукаю натхнення в нашій культурній спадщині, і писанка є одним із найяскравіших її проявів, – зазначає дизайнерка прикрас та аксесуарів Катерина Потлова – Для мене було почесно приймати таких видатних особистостей у своїй етностудії, де кожен елемент інтер’єру підкреслює глибину та естетику української культури».
Це більше, ніж фото — це погляд у глибину культурного коду Київщини. Це запрошення згадати, відчути та зберегти.
Проєкт «Писанки Київщини» підкреслює, що культурне різноманіття є не лише нашою спадщиною, але й джерелом натхнення для майбутніх поколінь. Саме завдяки цьому, а також своєму символізму українська писанка здатна інтегруватись у світовий контекст, зберігаючи свою автентичність.
Фотопроєкт сприятиме підвищенню обізнаності суспільства про українську писанку як унікального елемента НКС, популяризації традицій писанкарства, зокрема, Київщини. А також інтегруватиме цей елемент у глобальний культурний простір.
- Великдень 2025 в Україні: дата святкування та традиції
- Україна отримає €300 мільйонів від ЄІБ на критичну інфраструктуру та енергетику
- Зеленський призначив довічні стипендії 17 митцям за внесок у культуру
- Кабмін виділив 113 млн грн на підготовку угоди з США щодо видобутку корисних копалин
- За три роки війни пошкоджено понад 63 тис. енергооб’єктів – Міненерго
- Україна отримала третій транш €1 млрд від ЄС у межах ініціативи ERA
- Міністерство культури оголосило конкурс на створення книги про національну єдність
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
