Хрещення Господнє або Богоявлення щорічно відзначають 19 січня (6 січня за старим стилем). У 2021 році свято випадає на вівторок. У цей день православні християни згадують євангельську подію – Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан.
Читай також: Щедрівки на Водохреще 2021 для дорослих та дітей (ВІДЕО+ТЕКС)
Історія свята
Свято Водохреща було встановлене на згадку про хрещення Ісуса Христа. За Євангелієм, цього дня Ісус Христос прийшов з Назарета до річки Йордан, де нарівні з іншими людьми прийняв хрещення від Івана, який отримав ім’я Хрестителя.
Коли Спаситель вийшов з води, над ним розкрилися небеса і пролунав голос Бога Отця, який назвав Ісуса своїм Сином: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!”. А потім на Нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята – Богоявлення.
Суть Водохреща полягає в тому, що, будучи безгрішним, Син Божий взяв на себе людські гріхи і показав, що весь шлях людський Він хоче пройти чесно і до кінця.
Читай також: Привітання з Водохрещем 2021, з Хрещенням Господнім: листівки та вірші
Вважається, що це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. У день Хрещення Христа, за християнським вченням, людям з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.
Традиції та звичаї свята
18 січня православні християни святкують Водохресний святвечір.
У цей день в храмах проходить велика служба, присвячена Хрещенню Господньому і Богоявленню. Літургія починається великою вечірньою, яка відбувається всього кілька разів на рік.
Вечір напередодні Водохреща називають “голодний”, “голодна кутя”, “другий святвечір”, оскільки весь день до цього слід постити. З першою зіркою сім’я збирається за столом, на якому повинні бути тільки пісні страви: смажена риба, вареники з капустою, млинці, кутя та узвар.
19 січня на свято Богоявлення здійснюється особливий Чин освячення води, яка зветься великою агіасмою, що в перекладі з грецької означає – святиня. Відповідно, і ставлення до такої води, як і до будь-якої іншої святині, має бути шанобливим. Українці здавна по-особливому ставилися до свяченої води: побожно зберігали її біля ікон, берегли кожну краплинку, використовували її в особливих випадках.
В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святили воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважали своєрідним спасінням від багатьох недуг.
За давньою українською традицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою.
Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
Читай також: На Львівщині зняли проморолик про дерев’яні церкви
Доречі, українські етнографи не фіксували у минулих століттях масових хрещенських купань, тим паче у тому вигляді, як це відбувається нині – часом зовсім без одягу, або з попереднім алкогольним «підігрівом» та гучними гуляннями опісля – відзначають в ПЦУ.
Освячена вода – не чарівна, але має благодатні (насамперед, для духа людини) властивості для тих, хто її з вірою приймає. Вода не змиває гріхи, бо гріх – це не зовнішня проблема, а внутрішня хвороба душі. І щоб зцілитися від неї, потрібно її спочатку виявити, від щирого серця покаятися та змінитися за допомогою Божою.
Церква не забороняє пірнати у зимову воду, це право і вибір для кожного. Головне – не перетворювати таке купання на якийсь магічний ритуал, привід до пияцтва, гордості чи осудження ближнього – наприклад, того, хто таки вирішив зануритись в ополонку, аби випробувати своє тіло.
Читай також: ТОП-10 українських щедрівок для дітей та дорослих (ВІДЕО+ТЕКСТ)
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
