Мінекономіки готує механізм страхування воєнних збитків бізнесу

Мінекономіки розробляє механізм страхування воєнних збитків для бізнесу. Ключовим елементом стане фонд із цільовим обсягом $3–4 млрд.

Як передає Amazing Ukraine, про це повідомило Міністерство економіки та довкілля України.

Читай також: Уряд визначив кроки для модернізації державного управління в умовах війни

Міністерство економіки та довкілля України напрацьовує механізм страхування воєнних збитків, ключовим елементом якого має стати спеціальний фонд для компенсації збитків бізнесу із цільовим обсягом близько 3-4 млрд доларів.

Для цього передбачається, зокрема, підвищити ставку податку на додану вартість до 21%.

“У відповідь на запит підприємців уряд уже запровадив пакет підтримки бізнесу, що постраждав внаслідок обстрілів. Паралельно Мінекономіки працює над новим системним механізмом компенсації воєнних збитків, який має розширити можливості великих підприємств для відновлення пошкоджених активів і виробництва”, – йдеться у повідомленні.

Мета ініціативи – забезпечити підприємствам можливість швидше відновлювати виробництво, торгівлю, зберігати робочі місця та одночасно створювати умови для розширення приватного ринку страхування воєнних ризиків.

За попередніми оцінками, щорічні збитки основних засобів бізнесу внаслідок війни можуть становити 4-10 млрд дол. і більше, тоді як поточна ємність ринку страхування та перестрахування – до 1-1,5 млрд дол. із неможливістю страхування в ризикових регіонах, з повністю відсутнім покриттям на прифронтових регіонах та в більш ризикових секторах.

За відсутності ринкових механізмів і надзвичайної критичності швидкості рішення, ключовим елементом нового механізму має стати спеціальний фонд для компенсації збитків бізнесу із цільовим обсягом близько 3-4 млрд дол.

Фонд планується наповнювати з кількох джерел: державного фінансування, зокрема за рахунок надходжень від запропонованого підвищення загальної ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт, коштів міжнародних партнерів та внесків компаній за участь у програмі. Орієнтовно 1 млрд дол. планується забезпечити за рахунок державного фінансування, ще 2-3 млрд дол. – залучити від міжнародних партнерів.

На базі фонду пропонується запровадити механізм First-loss, за яким держава компенсуватиме перший шар воєнних збитків у межах установленого ліміту. Ризик понад державний ліміт підприємство зможе застрахувати на приватному страховому ринку.

Як зазначили в міністерстві, така модель має одночасно забезпечити бізнесу доступ до компенсацій та створити передумови для розширення приватного ринку страхування і перестрахування воєнних ризиків.

Механізм передбачає:

• компенсацію збитків у межах до 10 млн дол. на одну юридичну особу від держави;
• участь великого, середнього та малого бізнесу на всій підконтрольній Україні території;
• покриття для активів, що забезпечують діяльність підприємства (будівель, обладнання та інженерних мереж);
• внесок підприємства за участь у програмі – 2% від обраного ліміту покриття;
• можливість додаткового страхування тієї частини ризику, яка перевищує державний рівень покриття.

На першому етапі механізм пропонується поширити на підприємства переробної промисловості, агросектору, транспорту, водопостачання та енергетики, охорони здоров’я, освіти, торгівлі й добувної промисловості.

Адміністрування програми передбачається здійснювати через Експортно-кредитне агентство з використанням уже створеної інфраструктури компенсації воєнних збитків.

У разі пошкодження або знищення активів внаслідок російської агресії та після подання повного пакету необхідних документів рішення про компенсацію та її виплата мають здійснюватися протягом 30 календарних днів, із можливістю продовження строку до 60 днів.

Окремий елемент моделі – залучення приватного страхового ринку.

Як пояснили у Мінекономіки, держава покриватиме перший рівень збитків, що має знизити ризики для українських страховиків та міжнародних перестраховиків і дозволити їм надавати додаткове покриття понад встановлений державою ліміт. Таким чином державний механізм має створити умови для збільшення доступності та ємності страхування.

Для забезпечення прозорості механізму пропонується посилити наглядову раду ЕКА, створити публічний дашборд із даними про надходження, використання коштів і виплати фонду, проводити регулярний незалежний аудит.

Наразі фінансова та операційна модель механізму опрацьовується спільно з Міністерством фінансів, Національним банком, ЕКА та представниками страхового ринку та міжнародними партнерами (Світовий банк, уряд Британії, міжнародні брокери та страховики).

Наступними етапами мають стати визначення необхідних законодавчих змін і джерел фінансування, ухвалення відповідної нормативної бази та тестування операційної моделі.

• Україна отримає $841 млн бюджетної підтримки від Світового банку під гарантії Канади
• Генпрокурор Кравченко заявив про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу
• Brave1 видав понад 1 000 грантів українським defense-розробникам на 6,2 млрд грн
• Українці подали майже 190 тисяч заяв на «Пакунок школяра»
• Держава підтримала бізнес на 1,5 млрд грн: за тиждень видано 514 кредитів
• «Промінь надії»: понад 100 лікарень України вже виробляють власну електроенергію
• На Дніпропетровщині завершують будівництво двох водогонів які забезпечать майже 30 тисяч людей
• Держава підтримала бізнес на 1,5 млрд грн: за тиждень видано 514 кредитів
• На Київщині відкрили Центр «PANDA» для захисту та відновлення дітей
• Український фільм «Тиша» отримав відзнаку на Венеційській бієнале
• РФ за тиждень випустила по Україні 2100 дронів, 1700 КАБів і 78 ракет — Зеленський
• За минулий тиждень енергетики отримали обладнання на €4,7 млн від міжнародних партнерів