Колодій та “Масляна” це зовсім різні свята. Колодій – це українське свято на честь весняного пробудження природи, одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Його в нас ще називають Колодій, Колодка, Сирна неділя, Масниця, Пущення, Загальниця, — на думку етнолога, кандидата філологічних наук, завідувачки науково-дослідного відділу інноваційних технологій та популяризації культури Українського центру культурних досліджень Валентини Телеуця. — За давніми традиціями на Колодій варили саме вареники. На козацьких землях це була головна ритуальна страва. Недарма ж козаки жартували, що на Колодій (Масницю) й турки вареники їдять.
Читай також: Колодій 2021, Масниця: коли свято, звичаї та традиції
Традиція випікання млинців впровадилися у нас в радянський час. За Радянського Союзу на всій його території проводии однакові свята, щоб традиції етносів, які входили до складу імперії, відходили на периферію і їх не згадували, — на думку доктора філологічних наук, завідувачки кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олени Івановськi.
Слід знати, чому Маслєніца і Масляна звучать майже однаково. У Росії «блины» з гречаного борошна смажили на рослинній олії, яка там називається «постным маслом», тоді як в українців масло — це продукт, виготовлений з коров’ячого молока. Та й сир на тих теренах — це «творог», тому «сиропустна неділя» там мала б називатися «творожнопустна». Назву обряду в інші землі принесли українські священники, котрі століттями служили далеко за межами рідної країни.
Почекайте вареники, прийде на вас Масниця, – говорить українська народна приказка.
Фольклористи із козацького селища «Мамаєва слобода», що в мальовничому київському урочищі, з якого бере початок річка Либідь зазначають, що російська “Маслєніца” це зовсім не Масниці і Колодій. Свята відрізняються не лише обрядовими стравами, музичним оформленням, а й своєю суттю та значенням. На Московщині, де цими днями проводжали зиму, пили багато горілки, бражки з «блинами», поминальною їжею, бо опудало зими спалювали, вона помирала. Одним з обов’язкових атрибутів свята в наших сусідів були бої «стінка на стінку», що не обходилися без крові.
І директор скансену «Мамаєва слобода» Костянтин Олійник, говорить, що Колодій нічого спільного з російською Масляницею немає. Російський варіант свята «с блінамі», «штурмамі кріпастєй», «к тьощі на бліни» з’явився в Україні за правління Брєжнєва. Великі індустріальні центри були заселені людьми з півночі Уралу. Природно, що вони хотіли бачити тут частину своєї батьківщини – Росії. Відродження російських традицій вважалось прекрасним явищем. В Києві ця красота з’явилася на початку 1980-х, у Голосіївському парку робили оці блін… млинці, наливали горілку.
В Україні інша назва свята Колодій (Масниця), — продовжує розмову фахівець з нематеріальної культурної спадщини Валентина Телеуця. — У прадавньому розумінні Колодій — це маленький Сонце-Божич, який підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм.
Наші предки вважали Колодку символом продовження роду. Тож свято супроводжувалося обрядами, пов’язаними не лише з проводами зими й зустріччю сонця, а й такими, що закликали до загального примирення, злагоди і всепрощення. Недарма в українців останній день тижня називається ще й Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та всіх прощати. Ця традиція збереглася й донині.
А ось традиція Колодки, коли під час народних гулянь дівчата й парубки, що не знайшли собі пару, а також їхні батьки, які не одружили своїх дітей, на покару волочили прив’язаний до ноги шматок дерева — колодку, була практично втрачена в радянський час.
Читай також: ТОП – 5 традиційних рецептів українських вареників
На думку наукового редактора журналу “Локальна Історія” і етнографа, свята, яке називають “Масляна”, в українців ніколи не було. Воно не має нічого спільного з українською культурою… Організатори подібних маслянічних заходів ігнорують (свідомо чи несвідомо) автентичні українські традиції цього свята, яке має свою національну специфіку суттєво відрізняється від російського… Свою автентичну назву це свято має в українців. Термін Масляна є похідною словоформою від російської “Маслєніци”. Саме цю назву агресивно нав’язують українцям зусібіч, іменуючи її “давньослов’янською”. Натомість ігноруються власне українські назви свята, серед яких найбільш поширеним здавна була – Масниця. В окремих регіонах побутували також такі назви як Колодій, Запусти, Пущення, Заговини, Сирний тиждень. Святкування Масниці в більшості регіонів України мало громадський характер і передбачало влаштування гучних забав, веселощів, приготування і споживання страв, які на період посту ставали табуйованими, тобто, насамперед, м’ясних та молочних. Символічне значення ритуалу наїдатися перед постом у народній свідомості мало на меті забезпечення добробуту, достатку і багатства, пише Вікіпедія.
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
