22 березня 2020 року православні християни відзначають одне з найбільш шанованих свят року – 40 святих.
У народі про цей день говорили: «На 40 мучеників – прилітає 40 птахів». «На Сороки день з ніччю міряється, зима закінчується, весна починається». Вважається, що в цей день прилітають жайворонки
Деякі традиції мають язичницьке коріння. 22 березня дівчатам потрібно зламати сорок дерев’яних плашок, розірвати сорок мотузочок – це прожене злих духів, які скували морозом нашу землю. Якщо цей ритуал дотримати, то зима неодмінно втече, і світ наповниться світлими духами, які обов’язково прокладуть весні дорогу, щоб вона спокійно могла вступити у свої законні права. В деяких селах збереглася традиція 22 березня гойдатися на гойдалці – чим сильніше розгойдатися і злетіти вище, тим врожайніший буде рік, а люди стануть щасливішими.
Читай також: Великдень 2020: звичаї та традиції
Гарна традиція в свято весни – прикрашати дерево паперовими квітами, яскравими стрічками, дзвіночками. Весна неодмінно побачить таке диво і обов’язково прилетить до нас, прожене обридлу зиму і вступить у свої права. Дерево проносять по селі і встановлюють в тому місці, де вирішили накликати весну. Навколо дерева водять хороводи, співають пісні про весну.
В різних регіонах України свято іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів — «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки». Тому на свято готували традиційні калачики чи бублики, пампушки чи кренделі у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками, а часом «садили» їх на бублик, наче на гніздечко. Очі робили з калинових ягід або родзинок. Хто заможніший, обливав печиво медом чи цукровою поливою.
Часто пташечок нанизували на невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки і так запікали. Потім роздавали діткам.
Малюки бігали по селу, тримаючи в руках нанизані на палички «жайворонки» й «сороки», танцювали й закликали весну:
Ой чом ти, буслю,
Не вилітаєш,
Чом дітям весни
Не даєш?
Наші предки вірили, що обрядове печиво, яке з’їдять діти, сприятиме в господарських справах, зокрема добре плодитимуться кури, гуси, качки, індики. Благодать від умилостивления перелітних птахів мала перейти на домашню птицю.
У деяких місцях замість печива готували вареники з маком, також сорок штук — за чисельністю мучеників. Вареники нерідко нанизували на паличку. На Полтавщині дівчата частували ними хлопців, «щоб мороз любисток не побив». Любисток же в Україні вважається зіллям, що допомагає щасливому коханню.
На Півдні сороки-калачики розвішували на кілках тинів, щоб уранці почастувати тільних корів, чекаючи від них після цього доброго приплоду.
Читай також: ТОП – 5 традиційних рецептів українських вареників
Діти, взявши свої «сороки» чи вареники, бігли на баштан і вмовляли його дати добрий урожай: «Хай на кожній огудині зав’яжеться по сорок гарбузів, кавунів і диньок!».
Що не можна робити в день 40 святих
- Не можна їсти м’ясо, рибу, яйця, як і впродовж всього Великого посту.
- Цього дня не можна працювати, а також займатися прибиранням житла.
- Не можна прати, шити або щось ремонтувати.
- У день 40 святих не можна позичати гроші. Заборонено також злитися і нарікати.
Народні прикмети
- Якщо на Сорок святих відлига, то буде хороший урожай проса.
- Якщо 22 березня тепло, то наступні сорок днів (до Зосима пасічника – 30 квітня) будуть теплими, а якщо холодно – холодними.
- Сонце в колах – до хорошого урожаю.
- Людина, яка нарахує в цей день сорок пташок, буде здоровою і щасливою.
- Теплий вітер – до непогожого літа.
- Ластівки прилетіли – до врожайного року.
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
