Володимир Вернадський: легендарний український вчений

Вернадський Володимир Іванович – український учений-природознавець, мислитель, засновник і перший президент НАНУ, основоположник генетичної мінералогії, гео- та біогеохімії. Головний здобуток Вернадського – вчення про біосферу як цілісну природну систему, а також про ноосферу – впливу людського розуму на навколишній світ.

Читай також: У Харкові вперше в Україні створили бактерицидний папір

Народився майбутній вчений 12 березня 1863 року в Санкт-Петербурзі. Він походив з давнього освіченого українського роду. Один із його предків по батьківській лінії воював у війську Хмельницького. Прадід навчався в Переяславському колегіумі та Києво-Могилянській академії. Дід служив штабс-лікарем в армії. А батько після закінчення Київського університету Святого Володимира працював викладачем у Петербурзі, Харкові й Москві.

Мати Вернадського теж походила зі старовинного роду Константиновичів, її предки належали до козацько-старшинської верхівки. Материн дядько, Микола Гулак був співзасновником Кирило-Мефодіївського братства. Згодом у всіх автобіографіях Володимир Вернадський підкреслював своє козацьке походження.

Для мене і Україна, і Київ, і Українська академія дорогі й близькі. Я так радію їхньому зростанню і так вірю у їхнє велике призначення, – наголошував Вернадський.

Науковець користувався заслуженим авторитетом за кордоном і брав активну участь у міжнародному науковому житті. При цьому світова наукова громадськість шанувала Вернадського значно більше, ніж радянська влада: він був професором Лондонської Школи слов’янських студій, членом Академії наук у Парижі, Чеської Академії наук і мистецтв, дійсним членом НТШ з 1903 року. Можновладці добре знали погляди вченого, опозиційні до більшовицької влади, але мирилися з цим, бо Вернадський був надто великою постаттю в науці.

Читай також: Цікаві факти про українських козаків

Цікаві факти про вченого Володимира Вернадського

Був одним із засновників та 1-й президент УАН (1918–1921). В. І. Вернадський розробив життєздатну, далекоглядну модель Академії. Згідно з його задумом, Академія має задовольняти такі важливі вимоги: 1) національні (допомагати зростанню української національної самосвідомості та української культури), 2) державні (сприяти підвищенню продуктивних сил країни і людини) і 3) місцеві (бути якнайтісніше пов’язаною зі звичайними питаннями практичного життя).

Був засновником 1-ї наукової бібліотеки в Україні (нині НБУ ім. В. Вернадського). Як і в модель створюваної Академії, так і в модель бібліотеки він заклав організаційні принципи установ загально-національного і світового значення, зокрема, бібліотека мала бути триєдиним комплексом – бібліотечним, інформаційним, освітнім. В.Вернадський вникав у всі деталі бібліотечної справи: від обміну літературою, організації читальних залів і каталогів до наукової бібліотечної роботи. Особисто займався комплектуванням, закупівлею бібліотечних колекцій, організацією передачі Національній бібліотеці бібліотек закритих установ, видачею охоронних грамот для бібліотек, посилав гінців за кордон для пошуків і закупівлі найновішої літератури чи рукописів та стародруків.

За роки свого життя Володимир Вернадський написав 473 наукові роботи в самих різних галузях.

Одним із захоплень вченого було написання віршів. 1880 року написав свій перший вірш про Україну.

Засновник цілої науки біогеохімії, що вивчає хімічний склад живої речовини і геохімічні процеси, які протікають в біосфері Землі, на основі якої Вернадським була відкрита перша в світі біогеохімічна лабораторія (в даний час Інститут геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського РАН).

Читай також: У Софії Київській показали 3D-голограмма справжнього обличчя Ярослава Мудрого

Основоположник геохімії – науки про хімічний склад Землі і оточуючих нас планет, про об’єктивні закони руху елементів і ізотопів в різних геологічних середовищах і процесах формування ґрунтів, гірських порід і води на Землі.

Автор терміна і нової науки – ядерної геології (радіогеології), відкритої ним… у 1935 році, що вивчає закономірності, які відбуваються в природі ядерних перетворень, і їх прояв в геологічних процесах. Після його ініціативи на території СРСР почався пошук природних родовищ урану і радію.

Творець цілого філософського напряму космізму – теорії про народження і еволюцію Всесвіту, згідно з якою космос не хаос, а “структурно-організований впорядкований світ”, в якому людина – це не громадянин (раб, підмайстер, робочий) якоїсь країни, а “громадянин світу”.

Вернадський є автором всесвітньо відомої концепції ноосфери.

У 1922 р. Вернадський брав участь у створенні Радієвого інституту, яким керував до 1939 р.

Влітку 1940 р. з подачі Вернадського почалося глибоке вивчення урану на отримання ядерної енергії.

У грудні 2012 р. з’явився 5 том вибраних наукових праць В.І. Вернадського, присвячений мінералогічній спадщині Володимира Івановича. У ньому, крім передмови, вміщено праці В.І. Вернадського, які включають п’ять розділів: “Опыт описательной минералогии”, “История минералов земной коры”, “Введение к книге “Земные силикаты””, “Алюмосиликаты и их аналоги”, “Задачи минералогии в нашей стране (1917–1927)”, “Минералогические статьи и заметки”, а також виділено шостий розділ “Мінералогічна спадщина В.І. Вернадського в епістолярному жанрі” й наукові коментарі. Це статті, які в різний час були опубліковані або написані спеціально до 150-річчя вченого. Вони покликані показати внесок академіка Вернадського в мінералогію і те, як оцінювали цей внесок його сучасники (С. Попов), учені в радянській (М. Щербак, О. Платонов) і незалежній Україні (О. Матковський, П. Білоніжка).