Бакота: українська Атлантида (ФОТО)

Бакота – колись столиця цілого краю, місце розташування одного з найдавніших чоловічих монастирів України, пізніше – трагедія тисяч людей, а нині – місце, де тілом і душею відчуваєш спокій.

Читай також: Човен вікінгів кататиме туристів Дністровським каньйоном

Бакота розташована на півдні Хмельницької області, в 55 кілометрах від знаменитого Кам’янця-Подільського. Хтось сприймає ії як містичний куточок сили, хтось – як святе місце, де можна відмовитися від світу і побути наодинці зі своїми думками. Але, безумовно, ви ніколи не забудете Бакоту завдяки її пейзажам.

Колись Бакота була селом, а в стародавні часи містом, але тепер на її місці панує повноводний Дністер. І в ньому, немов величезні міфічні чудовиська, купаються зелені пагорби – Товтри, що представляють собою залишки узбережних рифів. Саме ці пагорби-велетні, що нагадують про давнє море, надають місцевості особливу чарівність і ні з чим не порівнянний колорит.

Вперше місто було, згадане в історичних творах в 1024 році. У тринадцятому столітті Бакота позначена як велике місто, в якому розташовувався політичний і адміністративний центр Дністровського Пониззя. Існує дві версії походження назви Бакоти: перша пов’язана з румунським словом і означає «шматок хліба». Згідно з другою версією Бакота – значить «бажаний».

Читай також: Ракету Маска вивів на орбіту українець, випускник ХНУ

На тутешні землі претендували монголо-татари, які захопили 1255 року місто на ціле століття, а після них прийшли литовські і польські феодали. 1431 року Королівство Польське і Литва, які ніяк не могли поділити владу, уклали перемир’я: Бакотську волость визнали нейтральною прикордонною територією.

У 1973 році жителям повідомили про майбутнє затоплення села для побудови Новодністровської ГЕС. Жителям дали вісім років для того, щоб залишити маленьку батьківщину і почати життя заново, а вже в 1981 році почалося поступове підняття рівня Дністра, яке тривало шість років і забрав під воду кілька десятків сіл.

Зараз Бакотою називають територію і околиці Бакотської затоки на Дністрі. Вона займає площу 1 590 гектарів, а завдяки скелястим берегам має теплий і м’який мікроклімат, який метеорологи порівнюють з Ялтинським.

Читай також: У Карпатах яскраво цвітуть смереки (ФОТО)

Туристів місце приваблює фантастичними пейзажами, кількома пляжами і, звичайно, залишками скельного монастиря.

Свято-Михайлівський скельний чоловічий монастир – одна з головних визначних пам’яток Бакоти, найстаріший на Поділлі. Точніше, його залишки в схилі Білої гори, на висоті близько 70 метрів над каньйоном, де тече Дністер. Сама гора – 130 метрів заввишки, і до монастиря потрібно спускатися по досить крутий стежці над урвищем, а потім підніматися назад. Вважається, що засновником монастиря був старець Антоній – той самий, який заснував і Києво-Печерську Лавру. Ченці залишили ці місця ще в 15 столітті – якраз тоді, коли поляки воювали з литовцями.

Читай також: Маршрут до Батурина: як доїхати та що подивитися

В кінці 19 століття на місці старого монастиря зробили розкопки і знайшли залишки давньої стіни, три печери, келії, усипальницю. Дещо збереглося і до наших днів, в тому числі і фрагменти келій, і святе джерело з чистою джерельною водою, і відроджена скельна церква, яку часто руйнували, в останній раз – в радянські часи. Раз на рік, на Маковея, 14 серпня тут проходить богослужіння. Колись саме в цей день освятили відроджений храм в древньої обителі.

Сьогодні на місці монастиря залишилися три печери, і розташовані в два яруси ніші. Тільки в одній частині збереглися келії і місця поховання ченців. З південного боку неподалік від печери монастиря можна виявити напис, який датують одинадцятим століттям.

Читай також: ТОП-10 крутих місць біля Одеси, куди варто поїхати

Найбільше вражає не зовнішній антураж, не розташування монастиря, а енергетика цього місця. Заходячи в келії виникає абсолютно незрозуміле відчуття в холодній печері тепла. Здається ніби мільйон маленьких іскорок-голок пронизують все тіло. І коли виходиш з монастиря виникає та-а-акий підйом енергії, що наверх просто злітаєш!

Сумна історія Бакоти поступово забувається і обростає міфами. Все більшої популярності набуває природна і історична цінність цієї місцевості. Туристів вабить сюди висока кам’яна скеля на березі Дністра – Курник, яку за легендою, описав Пушкін у своїй поемі “Руслан і Людмила”.

Читай також: Озеро Бребенескул – справжнє українське диво Карпат