Хотинська фортеця віддавна зачаровує та дивує, приваблює красою, величчю та історичним значенням не лише місцевих мешканців, а й туристів.
У різні часи Хотин мав різних господарів. Так, у Х-ХІ ст. – був у складі Київської Русі. Згодом, з 1199 р. місто належало Галицько-Волинському князівству. Пізніше Хотин був у складі Молдови, у ХVІ ст. – Польщі. У ХVІІІ ст. належав Османській імперії. Згодом – Російській імперії, до початку Другої світової війни Румунії. Нині фортецю на правому березі Дністра реставрують в рамках програми Великого будівництва Президента України, повідомляє Amazing Ukraine.
Читай також: Бакота презентує туристам місцеву крафтову продукцію
Проте, туристів тут не меншає. І не дивно. Дивитися справді, є на що. Відвідавши Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», дізнаємось історію споруди, доленосні події, які відбувалися під її стінами, а також маємо змогу переглянути тематичні виставки, серед яких «Давня військова техніка, що використовувалась під час штурму фортець».
Тут очі розбігаються. Наші предки справді були винахідливими і добре знали військову справу. Серед представлених експозицій є мантелет – щит великих розмірів, що використовувався під час осади фортець, який створювався безпосередньо біля фортеці з дерева. Мантелети зазвичай робили з колесами, щоб легше підкочувати до замку, бо вага їх немаленька. За щитами ховались піхотинці з луками, які під’їжджали як найближче до стін фортеці. Потім луки замінювалися на зброю ближнього бою, ставили драбини і починали штурм.
Важко не помітити таран – колода з ясеню або ялиці, обкована на кінці залізним або бронзовим наконечником, яка використовувалась під час осади міста для руйнування стін, веж та інших будівель. Незручним було те, що надзвичайно важку колоду потрібно було утримувати в руках.
Схожа за призначенням таранна черепаха – колода із залізним наконечником приводилась в дію за допомогою ланцюгів та канатів, якими таран підвішувався до рами. Для більш зручного пересування тарану і надійного захисту солдат, які приводили його в дію, влаштовувалась дерев’яна споруда з дахом на колесах. Нерідко така рухома конструкція складалась з декількох поверхів, на кожному з яких розміщувався окремий таран для пролому стіни на декількох рівнях.
Читай також: В Україні з’явиться перший гастрогід «Дороги гурманів.100 крафтових місць України»
Викликає цікавість камнемет – артилерійська зброя великого калібру, яка з’явилась у ХІV ст. і використовувалась до ХІХ ст. Стріляв камнемет залізними та кам’яними ядрами, камінням, горщиками із вогняною сумішшю тощо.
Особливе значення для боїв тих часів мала баліста – зброя для метання сферичних кам’яних снарядів. Баліста конструкцією мало чим відрізняється від катапульти. Призначалася передусім проти оборонних укріплень або осадних споруд. Важкі типові балісти метали каміння вагою 2 таланти (26 кг). Ефект від одночасного застосування декількох десятків баліст міг бути руйнівний для оборонних стін. Варто зазначити, що балісти використовувались для руйнування оборонних споруд по верхньому гребеню стіни – навіси, башти, метальні машини, захисні зубці і для знищення оборонців стіни.
Хотинська фортеця – унікальна пам’ятка історії, дивовижна локація для зйомок, одне з семи чудес України.
Анна Черн для Amazing Ukraine
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
