Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» — приватний музейний комплекс, створений в місті Радомишль, що на Житомирщині українським лікарем і громадським діячем Ольгою Богомолець.
Він складається зі старовинного млина, ландшафтного парку з водоспадами, місточками, скульптурами, цікавими рослинами та музею. В приміщеннях замку – унікальні колекції ікон, папірня, концертна зала, трапезна і готель – все вдало стилізовано під старовину.
Читай також: На Львівщині відреставрують церкву, якій понад 265 років – ФОТО
У 2007 році старовинний млин придбала Ольга Богомолець. Протягом 2007 – 2011 років було проведено реставрацію історичної споруди та влаштовано музей «Замок Радомисль». Були відтворені інтер’єри XVII–XIX ст., а до основного об’єму споруди була добудована башта 35 м заввишки, на якій був встановлений дзвін.
Та коли пані Ольга купувала давно забуту пам’ятку, вона не знала і знати не могла, ЩО знайде в основі будівлі. Впродовж реконструкції 2007—2011 років було виявлено, що споруда була зведена на залишках фундаменту давнішої будівлі. У результаті була висунута версія, що оскільки район міста, де знаходиться будівля млина, зветься Папірня, раніше на цьому місці знаходилася відома з хронік Радомишльська папірня, зведена між 1612 та 1615роками за наказом архімандрита Києво- Печерської Лаври Єлисея Плетенецького(1550-1554-1624). Внаслідок досліджень, що проводилися під час реконструкції і реставраційних робіт, був встановлений також оборонний характер споруди, де розміщувалася папірня. Крім того, виявлено, що будівля зведена на підземній гранітній скелі, яка йде вглиб землі на кілька метрів.
Ось так, була встановлена історична справедливість і відновлена важлива історична та культурна спадщина в передмісті Радомишля, яке мало назву Папірня, де річка Мика впадає у Папіронський став.
Великий млин на місті папірні було зведено у 1902 році, він діяв до 1960-х років. Залишки (фундаменти) старої папірні можна побачити в концертній залі, влаштованій у приміщенні млину.
Музей ікони XVII-XX ст., влаштований в залах відновленого замку, без перебільшення унікальний. Це є найбільший музей ікон у Східній Європі. Майже усі ікони (а їх – понад 5000) були колись викинуті з домівок і дивом врятовані в часи войовничого атеїзму від знищення. Частина з них створена професіоналами, частина – народними митцями. Останні – найбільш вражають своєю щирістю і відсутністю канонів: біблійні персонажі мають людські риси, які максимально наближені до реального життя тих регіонів, де їх створювали.
Кам’яна ікона Миколи Чудотворця XІI ст. – напевно, найстаріший експонат музею. Святого вважаються покровителем мандрівників, тому кожний відвідувач замку обов’язково має доторкнутися до неї.
В сусідньому приміщенні влаштована фабрика з виробництва паперу. Вона працює на обладнанні, яке використовувалося у XVII столітті, зокрема друкарський верстат для нанесення тексту на готові аркуші. В папірні влаштовуються майстер-класи для відвідувачів.
В замку можна зупинитися переночувати. Вартість кімнати в готелі становить від 1500 до 4000. Кожна кімната має власну назву, в кожній з них — унікальні предмети старожитностей – дерев’яні меблі, картини та ікони XVIII-ХІХ ст.
Замок оточує мальовничий парк на березі річки Мика, який знаходиться між двома природними водоспадами. В парку, який з усіх сторін оточений водою, містки, водоспади, невеликі річні протоки, кам’яні скульптури, унікальні рослини.
Читай також: Мукачево – місто легенд, енергії та таємниць
Тож маленька справа перетворилась у масштабний проект, на результати якого ми сьогодні можемо спостерігати і насолоджуватись. Ідея покупки замку принесла можливість відкривати «вирвані» сторінки історії. Саме в ці моменти приходить усвідомлення простої істини – нічого не стається випадково і все приходить в свій час.
І коли пробила година Радомишльського замку поруч виявилась саме та людина, яка змогла відкрити всі його потаємні куточки. Тож як будете в Житомирській області, познайомтесь з унікальним місцем, його атмосферою. І, як на мене, Радомишль — саме те місце, де перезавантаження і внутрішній баланс вам гарантовані.