Кабмін ухвалив рішення для спрощення процедур ремонту критичної інфраструктури, що дозволить швидше відновлювати пошкоджені об’єкти.
Як передає Amazing Ukraine, про це повідомляє Урядовий Портал.
Читайте також: Україна планує придбати 25 систем ППО Patriot у США – Зеленський
Уряд на позачерговому засіданні ухвалив низку рішень, які зроблять захист та відновлення критичних об’єктів ефективнішим. Вони надають відповідним відомствам і службам можливості швидко спрямовувати кошти і відновлювати пошкодження.
«Уряд посилює захист критичної інфраструктури. Маємо діяти швидко, щоб люди завжди мали світло, тепло й воду, навіть попри ворожі обстріли», — наголосила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
Зокрема, були ухвалені наступні рішення:
1. Створення Координаційного центру інженерного захисту.
«Він об’єднає представників Уряду, обласної та місцевої влади, операторів інфраструктури. Центр визначатиме пріоритети з фінансування та відновлення об’єктів, координуватиме дії й контролюватиме виконання робіт. Його роботу куруватимуть Віце-премʼєр-міністр Олексій Кулеба та Агентство відновлення», — повідомила Юлія Свириденко.
2. Оновлення переліку видатків, які фінансує держава у пріоритетному режимі.
Тепер Казначейство зможе швидше виділяти кошти з держбюджету на будівництво, ремонт і захист енергетичних об’єктів, щоб вони працювали навіть під час атак.
3. Прискорення будівництва інженерного захисту навколо об’єктів енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення.
«Контроль за якістю і безпекою робіт зберігається, але процедурна частина — від погодження до укладення договорів — стане на місяці коротшою. Це дасть змогу оперативно розпочинати будівництво та ремонти, забезпечувати безперебійну роботу енергетичної інфраструктури й швидше відновлювати пошкоджене», — зазначила Прем’єр-міністр.
4. Спрямування додаткових коштів з резервного фонду на захист і відновлення критичної інфраструктури у прифронтових областях та Укрзалізниці. Кошти підуть на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем — від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту. Це дозволить швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
«Мета цих рішень — зробити нас стійкими і покращити процес кризового реагування на наслідки обстрілів, щоб життя в Україні не зупинялося навіть під час війни», — наголосила Юлія Свириденко.
- Данія виділяє Україні 1,1 мільярда крон на підготовку військових і ремонт танків
- Німеччина надає Україні понад €2 млрд нової військової допомоги
- Зеленський підписав закон про посилення безпеки у школах України
- Норвегія планує виділити Україні 5,9 млрд євро військової допомоги у 2026 році
- Мінекономіки: «Земельний банк» за рік роботи приніс понад 1 млрд грн надходжень до бюджету
- Литва виділяє $30 млн на програму PURL на постачання американської зброї для ЗСУ
- В наслідок російської агресії зруйновано або пошкоджено майже 800 спортивних об’єктів в Україні
- Зеленський призначив Ольгу Решетилову першою військовою омбудсманкою України
- У Запоріжжі відкрили 12-ту підземну школу: понад 1000 дітей повернуться за парти
- ПРООН і Україна підписали угоду на €16,5 млн для розвитку відновлюваної енергетики
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
