Чому Колодій то не “Масляна”: українські звичаї та традиції

В Україні розпочалася Масниця (Колодій). В наш час відзначення цього свята перейняло багато російських традицій, які були нав’язані українцям в радянські часи. Зокрема, це звичай випікання млинців. Проте етнологи нагадують, що суто українським обрядом в це свято є ліпка вареників, які заправляли сиром, маслом і сметаною.

Існує кілька гіпотез, чому називається це Свято Колодія. Одна з них пов’язана з тим, що літні гуляння відбувалися на колодках, і якщо ви не знайшли собі пару, то потім отримували за це покару – прив’язану колодку. Інша гіпотеза, що це свято має глибокі язичницькі мотиви, що сягають, можливо, епохи матріархату, тому і вважається жіночим. У язичників був Бог шлюбу Колодій, тому в цей період карали саме неодружених хлопців та дівчат.

Читай також: Масляна чи Колодій? Яке свято потрібно святкувати українцям

Цього тижня також ворожили. В понеділок відбувалися Ніжкові заговини, коли бралися кісточки, а вже в неділю дівчата кидали їх до воріт. Якщо докинула кісточку – цілий рік дівка буде здорова, якщо перекинула – скоро вийде заміж, поганою прикметою було, коли кісточка просто падала посередині, що означало навіть смерть.

Також робився акцент на останню скоромну вечерю. Брався останній вареник, із нього вибирався сир, який треба було зберегти цілу ніч в роті і не проковтнути. Якщо не проковтнули, то потім цей сир вшивали в тканину, і цілий піст потрібно було його проносити. Якщо мінявся одяг, воно перешивалося. Потім в ніч на Великдень, коли приходите в церкву, можете бачити всіх жінок, які є відьмами. Коли ви їх побачили, то розкрили, тож вони втрачають цю свою здатність. Крім того, після церковної служби приходили додому, лізли на горище і могли побачити навіть свого домовика.

В сучасності це свято пов’язано більше із традицією зустрічі весни. Веселі гуляння на вулиці традиційне святкування, а саме шлюбні мотиви, покарання неодружених у нас зараз трішки втратилися. Але завдяки етнографам ці традиції повертаються. У музеї Гончара проводять вечорниці, Свято Колодія, де збирається молодь, і дівчата неодруженим парубкам прив’язують колодки.

Звідки беруть початок традиції святкування? 

Деякі науковці стверджують, що традиція Колодія згадується ще 4 тисячі років тому. Ясна річ, що це дохристиянська традиція. Домінуюча роль жінки в святочному дійстві – це також ознака давності, тому що це не може узгоджуватися з християнством, в якому підтримується патріархат.

Що традиційно пекли українці – млинці чи вареники?

Все-таки в українській традиції – це вареник, тому що він є не просто їжею, а символом місяця. Оскільки це жіноче свято, то ця вся масляна парадигма так чи інакше, але в контексті саме жіночої домінанти. Відповідно, в українців ритуальна страва і святочний символ – це вареник. Але також є згадки про те, що у нас смажили гречані млинці, які задобрювали смальцем.

Солярний знак проявляється в тому, що в неділю спалювали опудало зими Мару. Спершу її садовили на колесо (символ сонця), потім здіймали, палили, а попіл розвіювали. В такий спосіб немовби приносили в жертву цю ляльку, яка є уособленням зими, а попіл можна розглядати в ключі контагіозної магії, тобто запліднюючої.

Читай також: ТОП-5 українських веснянок та гаївок (ВІДЕО)

Народні прикмети:

Якщо на сиропустному тижні курка може води з калюжі напитися, значить, весна буде швидкою і теплою.

Яка Сиропустна неділя, такий і Великдень.

Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна.

По погоді свято судили про майбутнє літо. Якщо на Масницю холодно, літо буде теплим і не посушливим, а якщо йде дощ, то восени буде багато грибів.

Прислів’я і приказки:

Вареники доведуть, що й хліба не дадуть.

Хоч з себе все зняти, а масницю провести.

Боїться Масниця гіркої редьки та пареної ріпи (тобто посту).

Нагадуємо, святкувати Колодій, Колодка, Масниці, Колодки, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, «Ніжкові заговини» 2019 році починають: понеділок 4 березня – закінчують: неділя, 10 березня.