Природа стала для неї вчителем, а квіти – головними мотивами полотен. “Квіти, як і люди – живі, у них є душа!”, – говорила видатна українська художниця Катерина Білокур. Вони, немов на одному диханні, лягали на полотно яскравим вибухом. Розмістити колекцією її картин мріяли в Радянському Кремлі, а сьогодні, щоб побачити її полотна, в Україну приїжджають люди з усього світу.

Читай також: В Україні знімуть фільм про художника Казимира Малевича
Народилася мисткиня в селі Богданівка в Яготинському районі Київської області. Ці звивисті вулички зберігають пам’ять про Катерину Білокур. А в невеликому будинку, де все життя прожила художниця – музей.

Катерина малювала квіти, але жодної не зірвала. Ходила у байраки за 20 кілометрів, аби змалювати чар-зілля. Пацювала олійними фарбами, сама робила пензлі, вибираючи з котячого хвоста волосини однакової довжини, самотужки опанувала техніку ґрунтування полотна. Ніколи не робила попередніх етюдів чи ескізів, а подумки довго виношувала задум картини, аж поки повністю, до найменших деталей не уявляла її, і тільки тоді бралася за пензель.

Читай також: ТОП-5 цікавих місць Сумщини
З Полтавою Катерину Білокур поєднали дві важливі події її творчого життя. Тут у 1940-му на обласній виставці її роботи вперше побачили світ. А перед самою війною розгорнули її першу персональну виставку.

Коли в 1954 р. у Парижі роботи Білокур побачив Пікассо, він сказав:
«Якби у нас була такого рівня майстерності художниця, ми б змусили про неї заговорити весь світ!»

Читай також: У Львові відкрили мурал присвячений митрополиту Андрею Шептицькому (ФОТО)
Мистецтвознавці ставлять Катерину Білокур в один ряд із видатними художниками-примітивістами: Анрі Руссо, Іваном і Йосипом Генералічами, Марією Приймаченко, Ніко Піросманішвілі… Її полотна експонуються на міжнародних виставках, репродукції розходяться тисячними тиражами. А в селі Богданівка двері відчинила меморіальна садиба видатної українки. Завідує садибою Яготинський державний історичний музей. Тут побували відвідувачі майже з 40 країн світу.