Гуцульська коляда: звичаї, традиції та колядки (ВІДЕО)

Коріння гуцульської коляди сягає сивої давнини. Без неї не обходяться різдвяні свята. Розпочинається біля сільських храмів на Різдво. Колядники, переважно чоловіки від малого до старого (їх іще гуцули називають колядницькими партіями), до свята готуються заздалегідь: поновлюють реквізит, вчать нові тексти колядок, репетирують. Обирають керівника, якого називають «березою».

А на Різдво збираються у сільських храмах, де після святкового вранішнього богослужіння священики благословляють їх на щасливу коляду, а ті, перш ніж вирушити в дорогу, демонструють своє колядницьке вміння перед численною сільською громадою.

Читай також: Різдво на картинах українських художників (ФОТО)

Колядують аж до Водохрещі. Протягом усіх цих святкових днів колядники обов’язково мають завітати у кожну гуцульську оселю в кожному селі, кожному присілку, аби сповістити новину про народження Ісуса Христа. Прихід коляди до гуцульської хати – велика подія в родині. До неї готуються, з нетерпінням очікують як малі, так і старі. Не дай Боже, щоб пропустити когось.

Гуцульська коляда має свої закони, звичаї та традиції. Усіх дні колядники мають дотримуватися багатьох заборон, не вживати спиртного, не лихословити. На Різдво, після закінчення Богослужіння, колядники роблять обхід навколо церкви. Це такий собі показовий виступ. А після цього вирушають до сільських осель. Спершу колядують у хаті священника.

Попереду йдуть парами плясуни з бартками (сокирами) на плечах. До них підв’язані дзвоники, що під час танку дзвонять у такт. Чоловіки ритмічно підкидають догори бартки і пританцьовують на місці. Таким плясом вони й підходять до кожної хати, де колядують, — і відходять.

Запросивши ватагу до хати, ґазда частує колядників, які у свою чергу «розвеселяють дім». Ватага сідає за стіл і колядує по черзі: господареві, господині, їхнім дітям, всьому живому. Наостанок колядують померлим. Потім усі встають з-за столу і закінчують коляду віншуванням.

Читай також: Що таке Різдвяний Дідух і чому його варто робити на свята

Наприкінці один із плясунів, підстрибуючи то на одній, то на другій нозі, обходить по черзі всіх членів родини. За це він отримує гроші, які вже після свят ватага віддає на церкву. Всі колядники тричі вклоняються ґазді та ґаздині і, танцюючи від столу назад плечима, виходять із хати. За ними виходять господарі.