Провідна спеціалістка Центру фольклору та етнографії Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Ярина Закальська розповіла про обрядовість та харчування під час Великого посту в українській традиції.
З чим пов’язана традиція тримати Великий піст?
— Це найдовший піст у році, він триває 7 тижнів. Його називають великим, тому що він має велике значення для людей. Існують різні версії походження саме тримання посту. Піст триває весною, кажуть, що це пов’язано з пробудженням природи. Це таке перехрещення язичницьких та християнських традицій. В українських традиціях піст можна розглядати у двох векторах: це підготовка до весняних польових робіт та релігійна версія наближення до Бога.
Харчування під час Великого посту
— Найсуворіший піст тримали у перший тиждень. Він називався збірним. Збиралися птахи з вирію, збиралися дівчата, вони обирали дівчину, яка керуватиме веснянками. Також збиралася громада, щоб вирішити, кому допомагати впродовж посту.
Перший день Великого посту називається жилавий понеділок, чистий, полоскозуб. На Закарпатті він називався поминальним. У жилавий понеділок не готували, не варили, тому він ще називався чистим. Готували лише жиляники — коржики з житнього тіста. Також могли їсти хрін та редьку. Родина сідала їсти пізно. Горщики залишалися чистими.
Чому полоскозуб? В перший день треба було пополоскати рот горілкою. Тільки пополоскати, вживати не можна було. Збиралися у корчмі, полоскали рот після масних страв. В деяких регіонах, зокрема на Поліссі, могли їсти капусту і сушені сливи. В інших регіонах готували дужики — коржики для того, щоб залишатися дужими, щоб сили не покидали організм. Їжа була бідною, каші не засмачували олією в перший тиждень, лише борщ могли приправити олією. У перший день також їли картоплю, капусту, огірки, пісний хліб.
Сильні обмеження також були у п’ятницю, але були й послаблення на Благовіщення та на Вербну неділю, Лазареву суботу.
Читай також: Орнаменти українських писанок
Зараз триває Великий піст. Що можна робити?
— Їсти можна овочі, але було заведено обмежуватися у десертах. На другий і третій тиждень чоловікам можна було виконувати сільськогосподарські роботи, а жінки могли шити та прясти, на першому тижні Великого посту це робити заборонялося. Дівчата, які не вийшли заміж, в цей час могли вишивати весільні рушники.
На Західній Україні під час Великого посту знімають вишивки з хати, адже вони символізують радість. І на Лівобережній, і на Правобережній Україні не носили в піст вишитий одяг, адже це святковий одяг, носили так звані «буденки», також не носили червоного намиста.
Джерело: hromadske.radio
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
