Михайло Дмитренко народився на Полтавщині у 1908 році та формувався духовно серед української стихії. У 1924 році вступив до Художньо-Індустріальної школи у Києві, а згодом до Київського художнього інституту, де студіював малярство у видатного мистця і педагога Федіра Кричевського. Дмитренко закінчив Інститут 1930 року і став асистентом, а згодом доцентом рисунку і малярства кафедри професора Кричевського. Ще студентом брав участь у мистецьких виставках, а після закінчення студій виставляв свої твори в рамках праць “Спілки радянських художників України” в Києві, Харкові, Одесі та по інших містах України. Під час Другої Світової війни жив у Львові.
Читай також: Мозаїчний живопис українського художника Олега Лазаренка (ФОТО)
У 1950 році Дмитренко переїжджає до Канади, а у 1960 році до Детройту. Його портрети тих років – “Портрет дружини”, “Портрет Марусі Бек”, “Потрет Ільзи Грушки”, “Зірка Козак”, “Жінка в турбані”, “Дівчина з червоним волоссям”, “Маруся” та багато інших – це вартісні твори з ділянки портретного малярства, що своєю незрівняною майстерністю рисунку, композиційними і кольористичними вальорами, зокрема глибоким психологізмом, належить до кращих зразків сучасного портретного малярства. Окрему вартість з мистецького погляду мають його жіночі композиційні потрети “Дівчата з Заліщик”, “Дівчина з голубом”, “Дівчина в національному одязі”, “Дівчина в червоних коралях”, “Дівчина з ящіркою”, “Жнива”, “Осінь” та інші.


Читай також: На Львівщині майстер створює паперові копії пам’яток архітектури (ФОТО)
На такому ж рівні виконані портрети українських культурних діячів: згаданий уже портрет “Маруся Бек”, “Олена Киселівська”, “Оперовий співак Орест Руснак”, “Бандурист Богдан Коссак”, “Молодий бас С. Руснак” та портрети сучасних мистців В. Кизелюка, М. Білинського, О. Танасевича та інших. В основному творчість Михайла Дмитренка реалістична, проте цей реалізм наскрізь оригінальний і притаманний тільки Дмитренкові.


Читай також: Місто Суми – Лувр під відкритим небом


Другою блискучою сторінкою творчості художника є графіка, в якій він досяг надзвичайно високого рівня. Передусім він оформив низку українських видань на еміграції: обкладинки до книжок, журналів, каталоги мистецьких виставок, плакати, створив багато вартісних і цікавих емблем, видавничих знаків, заставок та ілюстрацій.


Читай також: Володимир Сосюра: вірші про кохання та життя
Також Дмитренко працював як митець-монументаліст, зокрема в церковно-релігійній ділянці. В Канаді він розмалював катедру св. Володимира в Торонто, де виконав біля 40 композицій. Опісля виконав проекти мозаїк і вітражів для католицької катедри св. Колюмба в Янгстауні, Огайо.


Михайло Дмитренко виконує свої твори передусім з великою любов`ю до самого мистецтва, зокрема українсього, і вкладає свою душу в кожну лінію, в кожний мазок. Запорукою мистецьких успіхів майстра є його небуденний талант і працьовитість. “Не ділю себе на мистця для душі і мистця для хліба. Хочу все, що роблю, робити для душі, щоб воно було мистецтвом і моїм духовним хлібом”, – писав Дмитренко.
Читай також: У Запоріжжі відкрили виставку присвячену майстрині Катерині Білокур
Невтомну й багаторанну творчість Михайла Дмитренка часто порівнюють з творчістю титанів епохи Відродження. Адже його праця художника-монументаліста дійсно потребувала чималих не лише духовних, а й фізичних зусиль, до того ж, подібно до художників доби Ренесансу, він проявив себе в кількох ділянках мистецтва. Сьогодні з впевненістю можна сказати, що творчість Михайла Дмитренка збагатила національне мистецтво творами високої вартості, якими будуть довго захоплюватися як сучасники, так і майбутні покоління.