Amazing Ukraine – Дивовижна Україна
  • ЛАЙФСТАЙЛ
  • ПОДІЇ
  • ПОДОРОЖІ
  • БІЗНЕС
  • КУЛЬТУРА
  • ПРО НАС
Amazing Ukraine – Дивовижна Україна
  • ЛАЙФСТАЙЛ
  • ПОДІЇ
  • ПОДОРОЖІ
  • БІЗНЕС
  • КУЛЬТУРА
  • ПРО НАС
41K
1K
5K
176
  • Українські звичаї
  • Українці в світі
  • Видатні Українці
  • Українське кіно
  • Українська музика
  • Культура

Володимир Сосюра: вірші про кохання та життя

  • Posted on 17 Листопада, 202017 Листопада, 2020
Total
6
Shares
6
0
0
Total
6
Shares
Share 6
Tweet 0
Share 0
Share 0
Share 0

Цінність творчості Володимира Сосюри не в особливостях його поетичної техніки, а в особливостях того людського явища української дійсності радянського періоду. Саме щирість поетичного вислову Сосюри, виявляє нам його таким, яким він є, робить його особливо цікавою постаттю в українській літературі.

Поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», бунчужний 3-го Гайдамацького полку Армії УНР. Належав до низки літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін.

Читай також: В Японії продаватимуть поштові марки з українськими краєвидами

Команда Amazing Ukraine підготувала найкращі вірші Володимира Сосюри про кохання та життя.

***

Осінь

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.

***

Рідна мова

Вивчайте, любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть,
як стягів красу малинову,
як рідного неба блакить.

Нехай в твоїм серці любові
не згасне священний вогонь,
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.

Як сонця безсмертного коло,
що кресить у небі путі,
любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті

Ми з нею відомі усюди,
усе в ній, що треба нам, є,
а хто свою мову забуде,
той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,
що сяє з небесних висот,
і там, де звучить рідна мова,
живе український народ.

Народ наш, трудар наш і воїн,
що тьму подолав у бою.
І той лиш пошани достоїн,
хто мову шанує свою.

***

Я люблю, коли в листя зелене…

Я люблю, коли в листя зелене
дерева одягає весна,
і під вітром хитаються клени,
і співає в квітках далина.

Ще задумані далі безкраї
зачаровують душу мою,
коли жито в полях достигає
і зозуля кує у гаю.

І так гарно під небом глибоким
на дніпрову дивитись блакить,
як під вітру задуманим кроком
жовте листя в садах шарудить…

Ще люблю голубу й неозору,
сонцебарвну снігів далину
і на шибках морозні узори,
що нагадують серцю весну.

***

Читай також: 5 українських фільмів для вихідного дня

***

Як я люблю тебе, мій краю вугляний…

Як я люблю тебе, мій краю вугляний,
твій кожний камінець, твою билину кожну,
де я пішов на бій за щастя вдаль тривожну,
що снилося мені в заграві заводській…

Коли доводиться в краях твоїх бувати,
од щастя плачу я, і плачу, і сміюсь…
Щоб сили для пісень джерельної набрати,
я серцем до землі донецької тулюсь.

Ті верби над Дінцем, що я повз них проходив,
і рейок димний дзвін, і шахти на горі,
куди біжать, біжать вагончики з заводу,
смуглява дітвора, щасливі матері…

Це там, це там, це там зростали ми й любили,
і я горджусь, що я землі моєї син,
де силу мускулів машини замінили,
щоб назавжди забув шахтар про кайла дзвін,

Щоб він злетів орлом в простори наукові,
щоб шлях пізнав до зір не тільки у піснях.
Я шлю тобі слова безмірної любові,
донецький краю мій, на твій громохкий шлях.

Цвіти, сіяй, грими! Чаруй життя красою
і прокладай нову, іще не знану путь!
В майбутнє ідучи веселою ходою,
у щасті про свого поета не забудь.

***

Мені ти приснилась давно…

Мені ти приснилась давно,
ввійшла ти у думи мої.
Я море люблю, бо воно
нагадує очі твої.

Розкрив я до сонця вікно
й дивлюсь крізь проміння рої…
Я небо люблю, бо воно
нагадує очі твої.

І радісні квіти весни,
коли у садах солов’ї,
люблю я фіалки — вони
нагадують очі твої.

***

Читай також: У Чернівецькому музеї з’явилася колекція національних костюмів Буковини (ФОТО)

***

Солов’їні далі, далі солов’їні…

Солов’їні далі, далі солов’їні…
Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.
На гіллі рясному цвіт, немов сніжинки.
Знову серце б’ється молодо і дзвінко.

Я іду до гаю. Краю, ти мій краю,
кращого за тебе я в житті не знаю!
Кращого не знаю, далі мої сині,
як весну стрічати на моїй Вкраїні.

У росі фіалки, ріки у тумані…
В серці сяють очі, рідні і кохані…
В птичім щебетанні все кругом проснулось,
і до мене знову молодість вернулась.

Я іду до гаю, і в блакить безкраю
серце моє лине й птицею співає
про весну чудесну на моїй Вкраїні…
Солов’їні далі, далі солов’їні!

***

Вода десь точить білий камінь…

Вода десь точить білий камінь,
кує зозуля у гаю.
Де б я не був, а все ж думками
лечу в Донеччину свою.

Лечу, неначе та лелека,
дивлюся радісно кругом
і шахту згадую далеку,
де працював я юнаком.

Дінця солодкі, ясні води,
посьолка рідного огні
і той садок біля заводу,
де ми гуляли в давні дні.

Де ми любили і зростали
в країні споминів моїх,
у дзвоні вічному металу,
в цехах широких заводських

Там ще густіш над гаєм дими,
і дні садами розцвіли.
Копри із зорями ясними
нові копальні підвели.

Нові гудки пісні заводять,
як знак і щастя, і надій,
де за Дінцем встають заводи
в могутній величі своїй.

Шумлять сади над берегами
Вмаєї юності краю.
Де б я не був, а все ж думками
лечу в Донеччину свою.

***

Коли потяг у даль загуркоче…

Коли потяг у даль загуркоче,
пригадаються знову мені
дзвін гітари у місячні ночі,
поцілунки й жоржини сумні…

Шум акацій… Посьолок і гони…
Ми на гору йдемо через гать…
А внизу пролітають вагони,
і колеса у тьмі цокотять…

Той садок, і закохані зори,
і огні з-під опущених вій-
Од проміння і тіней узори
на дорозі й на шалі твоїй…

Твої губи — розтулена рана…
Ми хотіли й не знали — чого…
Од кохання безвольна і п’яна,
ти тулилась до серця мого…

Ой ви, ночі Донеччини сині,
і розлука, і сльози вночі-
Як у небі ключі журавлині,
одинокі й печальні ключі…

Пам’ятаю: тривожні оселі,
темні вежі на фоні заграв…
Там з тобою у сірій шинелі
біля верб я востаннє стояв.

Я казав, що вернусь безумовно,
хоч і ворог — на нашій путі…
Патронташ мій патронами повний,
тихі очі твої золоті…

Дні пройшли… Одлетіла тривога…
Лиш любов, як у серці багнет-
Ти давно вже дружина другого,
я ж — відомий вкраїнський поет.

Наче сон… Я прийшов із туману
і промінням своїм засіяв…
Та на тебе, чужу і кохану,
я і славу б ,свою проміняв.

Я б забув і образу, і сльози…
Тільки б знову іти через гать,
тільки б слухать твій голос — і коси,
твої коси сумні цілувать…

Ночі ті, та гітара й жоржини,
може, сняться тепер і тобі…
Сині очі в моєї дружини,
а у тебе були голубі.

***

Читай також: Нацпарк «Синевир» безкоштовно пускатиме туристів за відсортоване сміття

***

Білі акації будуть цвісти

Білі акації будуть цвісти
в місячні ночі жагучі,
промінь морями заллє золотий
річку, і верби, і кручі…

Будем іти ми з тобою тоді
в ніжному вітрі до рання,
вип’ю я очі твої молоді,
повні туману кохання…

Солодко плачуть в садах солов’ї,
так, як і завжди, незмінно…
В тебе і губи, і брови твої,
як у моєї Вкраїни…

Ось вона йде у вінку, як весна…
Стиснулось серце до крику…
В ньому злилися і ти, і вона
в образ єдиний навіки.

***

Сині трави

Сині трави, даль кармінна.
Ріки в тумані.
В сяйві мрійному долини
І огні, огні.

Там мій дім і та шипшина,
що колись я рвав.
Кароока та дівчина,
що любив — не взяв.

Там над гаєм, там на краєм
неба вдалині
рідних птиць веселі зграї
і зірниць огні.

Там за гаєм, за рікою
голубе вікно.
Там стояли під вербою
ми колись давно.

Плачуть струни на гітарі
срібні, голосні.
Я зміняв на сині — карі,
я забув ті дні.

Тільки сниться даль кармінна
в синім шумі трав,
кароока та дівчина,
що любив — не взяв.

***

Читай також: Дім Франка у Львові запрошує на нову експозицію

Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
Total
6
Shares
Share 6
Tweet 0
Pin it 0
Share 0
Share 0
Share 0
Цікаві матеріали за темою
  • вірші
  • Видатні Українці
  • володимир сосюра
Вам може бути цікавим
Переглянути
  • Культура
  • Події

Колодій 2021, Масниця: коли свято, звичаї та традиції

  • Posted on 4 Березня, 20214 Березня, 2021
Переглянути
  • Культура

На Хмельниччині відкрили меморіальну дошку Лесі Українці

  • Posted on 3 Березня, 20213 Березня, 2021
Переглянути
  • Культура

10 цікавих фактів про Тараса Шевченка

  • Posted on 3 Березня, 20213 Березня, 2021
Переглянути
  • Культура

До Вінниці повернули легендарний стіл Петлюри

  • Posted on 2 Березня, 20212 Березня, 2021
Переглянути
  • Культура

Фільм «Тарас. Повернення» знову покажуть в кінотеатрах

  • Posted on 1 Березня, 20211 Березня, 2021
Переглянути
  • Культура

Українська веснянка “Вийди, вийди, Іванку” (ВІДЕО+ТЕКСТ)

  • Posted on 1 Березня, 20211 Березня, 2021
Переглянути
  • Культура

Найкращі вірші Тараса Шевченка, які має знати кожен українець

  • Posted on 1 Березня, 20211 Березня, 2021
Переглянути
  • Культура

6 фактів з життя Лесі Українки, які цікаво знати (ІНФОГРАФІКА)

  • Posted on 24 Лютого, 202124 Лютого, 2021
Найбільше читають
  • 1
    У США відкрилася виставка української незалежності
  • 2
    Український хор в Мюнхені запрошує на онлайн-концерт
  • 3
    За українською серією книжок-картинок створять відеогру
  • 4
    На Львівщині створили веломаршрут старовинними криницями
  • 5
    У Дніпрі з’явився Youtube-канал про культуру
Нові публікації
  • Привітання з 8 березня 2021: листівки, вірші та картинки
    • Posted on 4 Березня, 20214 Березня, 2021
  • Канадський ансамбль запрошує на онлайн-концерт зі вшанування пам’яті Шевченка
    • Posted on 4 Березня, 20214 Березня, 2021
  • Фільм «Захар Беркут» покажуть в Японії та Південній Кореї
    • Posted on 4 Березня, 20214 Березня, 2021

Підписатися на розсилку

Отримуйте новини та цікаві матеріали про Україну

Amazing Ukraine – Дивовижна Україна
  • ЛАЙФСТАЙЛ
  • ПОДІЇ
  • ПОДОРОЖІ
  • БІЗНЕС
  • КУЛЬТУРА
  • ПРО НАС

Введіть ваш пошуковий запит та натисніть Enter.