В Україні розпочалася Масниця (Колодій). В наш час відзначення цього свята перейняло багато російських традицій, які були нав’язані українцям в радянські часи. Зокрема, це звичай випікання млинців. Проте етнологи нагадують, що суто українським обрядом в це свято є ліпка вареників, які заправляли сиром, маслом і сметаною.
У 2020 році Колодій триває з 24 лютого по 1 березня.
Існує декілька гіпотез щодо походження назви Колодій. Перша — це свято колодки, яке відзначали жінки. Цей тиждень вони проводили поза домом. Прясти чи виконувати іншу роботу на Масницю (Колодій), за повір’ям, не можна було, щоб молоко не прогоркло. Щодня жінки та молодиці збиралися разом, іноді до них приєднувалися чоловіки, відкупивши право гуляти з жінками. У понеділок одна з жінок приносила колодку (невеличкий дерев’яний брусок, який використовували для розпалення печі). Колодку клали на чільне місце на столі. Кожна новоприбула жінка мала замотати її у тканину, як немовля, поколисати і випити за народження колодки.
Забави та ворожіння
Крім колодок, були й інші традиції. Наприклад, у козацьку добу хлопцям, які досягли 15-річного віку, парубоцька громада влаштовувала ряд випробувань. Пройшовши їх, хлопець отримував право носити шапку пиріжком, брати участь у вечорницях, ходити до дівчат. Також на Масляну ворожили на врожай. Українці завжди були хліборобами, на рік визначали сезони для сіяння й збирання зерна. Настання весни завжди очікувалося як початок хліборобського року, підготовки до сівби. Так, на Бабин тиждень уважно спостерігали за погодою, особливо у понеділок. Дівчата ворожили на долю: закопували горщик каші та припинали ложкою, вкраденою у хлопців, на яких задивлялися, або ж колодкою. При цьому проказували примовки, щоб хлопці до них залицялися. Також ворожили на довге життя. Брали кістки зі звареного перед Бабиним тижнем холодцю із свинячих ніжок, виходили на повір’я та намагалися докинути від порогу до хвіртки. Існувало страшне повір’я, що хто не докине, може не дожити до Великодня.
Читай також: Масляна чи Колодій? Яке свято потрібно святкувати українцям
Звідки беруть початок традиції святкування?
Деякі науковці стверджують, що традиція Колодія згадується ще 4 тисячі років тому. Ясна річ, що це дохристиянська традиція. Домінуюча роль жінки в святочному дійстві – це також ознака давності, тому що це не може узгоджуватися з християнством, в якому підтримується патріархат.
Що традиційно пекли українці – млинці чи вареники?
Все-таки в українській традиції – це вареник, тому що він є не просто їжею, а символом місяця. Оскільки це жіноче свято, то ця вся масляна парадигма так чи інакше, але в контексті саме жіночої домінанти. Відповідно, в українців ритуальна страва і святочний символ – це вареник. Але також є згадки про те, що у нас смажили гречані млинці, які задобрювали смальцем.
Солярний знак проявляється в тому, що в неділю спалювали опудало зими Мару. Спершу її садовили на колесо (символ сонця), потім здіймали, палили, а попіл розвіювали. В такий спосіб немовби приносили в жертву цю ляльку, яка є уособленням зими, а попіл можна розглядати в ключі контагіозної магії, тобто запліднюючої.
Народні прикмети:
Якщо на сиропустному тижні курка може води з калюжі напитися, значить, весна буде швидкою і теплою.
Яка Сиропустна неділя, такий і Великдень.
Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна.
Читай також: Лялька-мотанка: оберіг чи іграшка
По погоді свято судили про майбутнє літо. Якщо на Масницю холодно, літо буде теплим і не посушливим, а якщо йде дощ, то восени буде багато грибів.
Прислів’я і приказки:
Вареники доведуть, що й хліба не дадуть.
Хоч з себе все зняти, а масницю провести.
Боїться Масниця гіркої редьки та пареної ріпи (тобто посту).
Нагадуємо, святкувати Колодій, Колодка, Масниці, Колодки, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, «Ніжкові заговини» 2020 році починають: понеділок 24 лютого – закінчують: неділя, 1 березня.
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
