Після дворічної паузи у показах глядачі знову можуть поринути у світ гоголівської фантасмагорії у балетній версії – з живим оркестром, яскравими костюмами, віртуозними «па» та пристрасною Солохою і містично-кумедним Чортом на тлі зоряного неба.
Як передає Amazing Ukraine, про це повідомляє Украінформ.
Читай також: Аліна Паш представила конкурсну пісню на Євробачення 2022 – ВІДЕО
«Сьогоднішня постановка вийшла майже 30 років тому і навіть тоді вона була дуже незвична і незвичайна. На мою думку, це найкраща робота художника-постановника Марії Левитської, у якої і тоді, і зараз гарні технологічні ідеї», – посміхається балетмейстер-постановник поновленого балету «Вечори на хуторі біля Диканьки» Віктор Литвинов.
Тобто, ця вистава вперше вийшла на сцені Національної опери в постановці Литвинова ще три десятиліття тому – у 1993 році. Балет на музику Євгена Станковича спочатку мав назву «Ніч перед Різдвом», адже в його основу було покладено однойменну повість Миколи Гоголя. Балет довго і успішно йшов, але потім настала пауза – й він знову повернувся на сцену аж в жовтні 2015 року після чотирирічної перерви вже під іншою назвою: «Вечори на хуторі біля Диканьки».
Творці вирішили відмовитися від «зимової» прив’язки, яка ніби унеможливлювала його покази у інші пори року. Адже саме через те, що у назві було «…перед Різдвом» траплялися певні збої в показах – мовляв, поставимо його саме перед Різдвом, але це – час гастролей! То вже наступного року. А потім – ще через два роки. Тож зараз її поновили з «демісезонною» назвою і сподіваються на успішні покази.
Склад виконавців нинішньої версії балету – новий на 85-90 відсотків у порівнянні з постановкою трирічної давнини (не говорячи, вже про тридцятирічну).
– У артистів балету коротке професійне життя… Але нові артисти – теж прекрасні! Також – у нас новий оркестр, нові виконавці, та, що вже говорити – нові театральні критики, журналісти та нові глядачі! А нинішні глядачі набагато вибагливіші ніж ті, що були тридцять років, вони багато чого вже бачили і їм є з чим порівняти! Сподіваюся, що їм сподобається, – каже Литвинов.
На переконання художника-постановника Марії Левитської, Віктору Литвинову вдалося створити справжній національний балет з яскраво вираженими характерами, незвичайним прочитанням сюжету, приголомшливими комедійними та ліричними сценами. «Власне – це один із кращих балетів, в якому поєднані глибокі знання фольклору та класичного танцю. Дуже люблю саме цей балет – він моя гордість, одна з моїх найулюбленіших постановок», – розповіла вона.
Першим диригентом-постановником балету був Аллін Власенко, якого, на превеликий жаль, не стало наприкінці минулого року. Диригент поновлення – Віктор Олійник.
Дуже колоритною вийшла Солоха у виконанні Олени Карандєєвої – тонка, гнучка, пристрасна. А як вона з тим чортом (Даніїл Сілкін) витанцьовувала – просто очей не відвести. Та й сил у неї вистачило «закрутити» в танці голови і дяку (Нікіта Година), і сільському голові (Володимир Кутузов), і старості (Денис Турчак). Ну, й традиційно в мішечок їх спакувати.
Отже на поціновувачів балетного мистецтва чекає яскраве та видовищне дійство, щедро пересипане гумором, обрядовими елементами та народними звичаями, веселощами та фантастичними образами нечистої сили, небесних зірок і ніжного Місяця – у виконанні танцівниці Місакі Момма.