Олександр Беретті: видатний архітектор, без якого уявити Київ неможливо

Беретті – окрема сторінка в історії архітектури Києва. Він творив в епоху класицизму – стилю ясного, вивірено-строгого. Зрозуміло: класика – це те, що так чи інакше понад модою, тобто – на віки.

Олександр Беретті народився 27 квітня 1816 р., був неперевершеним серед київських архітекторів, справжньою зіркою. Спілкуватися з ним мали за честь усі київські владці.

За проектом Олександра Беретті 1851-53 р.р. побудований Анатомічний театр —навчально-допоміжний заклад медичного факультету університету. Це був комплекс будівель на площі понад гектар, розташований на вул. Фундукліївській (нині Б.Хмельницького). На той час він вважався найкращим у Європі. Нині тут розташований Музей медицини.

Читай також: Сергій Лифар: український хореограф, який підкорив світ

У 1850—1852 рр. Олександр Беретті спроектував міську гімназію на Бібіковському бульварі (нині бульвар Тараса Шевченка). Якийся час тут було кадетське училище,а з 1857 р. – Перша класична гімназія. З 1959 р. це один із корпусів Київського університету.

На нинішній Європейській площі за проектом О.Беретті було побудовано розкішний готель «Європейський» (на цьому місці зараз — Український дім).

Беретті належить авторство проекта пансіону Левашової на вул. Володимирській, 54 (нині тут розташована президія Академії наук України); будівлі Губернського дворянського зібрання (зараз на цьому місці – Будинок профспілок).

Правдива пам’ятка архітектури – власний будинок Олександра Беретті (вул. Володимирська, 35), де, крім житлових приміщень, була також його творча майстерня. Пізніше інтер’єр будинку був оздоблений панно й ліпниною, а у XXст. його оформили видатні художники В. Кричевський та О. Саєнко.

Читай також: На Львівщині майстер створює паперові копії пам’яток архітектури (ФОТО)

Окраса Києва – Володимирський собор. Перший проект розробили П.Спарро та І.Штром, його повністю переробив О.Беретті, в тому числі — збільшив у півтора рази розміри споруди. Однак під час будування виявилися певні інженерні помилки, почали тріскатися стіни. Беретті було відсторонено від роботи, її завершив у 1882 р.Н.Ніколаєв. Внутрішній розпис собору виконували знані хуждожники В.Васнецов, М.Врубель, М.Нестеров, М.Пимоненко, П.Сведомський, В.Котарбінський, а керував роботами мистецтвознавець і археолог, автор однієї з перших публікацій про творчість Т.Шевченка професор Адріян Прахов.

О. Беретті також завершував будівництво костьолу Святого Олександра, укріплення Золотих воріт.

Олександр Вікентійович Беретті помер 1895 р. Похований, як і його батька, на Байковому цвинтарі. Чимало безсмертних творінь батька та сина Беретті й нині прикрашають столицю України.

Читай також: Мініатюрні символи Києва пішли на карантин

О.В. Беретті, крім уже названих, залишив українцям у спадок спланований ним університетський Ботанічний сад, будівлю реального училища (нині Дипломатична академія МЗС), Першу чоловічу гімназію (зараз гуманітраний корпус Київського Національного університету ім.Тараса Шевченка), а загалом – 23 споруди, якими справедливо пишається Київ.