Сергій Лифар, відомий світу як французький хореограф Серж Лифар, один із найвидатніших танцівників XX століття. Його називали “богом танцю”, “добрим генієм балету XX століття”.
Однак Лифар – уродженець України, він народився та провів юність у передмісті Києва. Пізніше його родина емігрувала до Парижа, де Лифар став зіркою балету та видатним хореографом.
Читай також: Сьогодні народився “бог танцю” – український хореограф Сергій Лифар
Однак Лифар залишився українцем у душі: “Навіть прекрасний, блискучий Париж не зміг примусити мене, киянина, забути мій широкий, величавий Дніпро”.
Серж Лифар народився в місті Києві 15 квітня 1905 року в заможній родині чиновника Михайла Яковича Лифаря та його дружини Софії Василівни Марченко.
Читай також: Українка здобула перемогу на конкурсі костюмів в Венеції
Цікаво, що в дитинстві Лифар брав уроки гри на скрипці, співав у церковному хорі Софіївського собору, а також відвідував клас фортепіано у Київській консерваторії. Він почав займатися балетом пізно аж в 14 років, до того ж його перша викладачка з танцю Броніслава Ніжинська спочатку вважала його неперспективним танцівником, але його закоханість в балет, наполегливість довела, що він талановитий та перспективний.
Серж Лифар вирішив, що він має їхати до Франції та підкорювати сцену Парижу. У Парижі Лифар звернувся до Сергія Дягілєва та зумів довести, що може бути корисний його трупі. І завдяки наполегливій роботі над технікою і виразністю танцю, Серж Лифар став зіркою балету.
Важливим в його творчості став 1929 рік – саме в цей рік розквітнув талант Лифаря як хореографа, але в цей час помирає друг і наставник – Сергій Дягілєв і Серж Лифар очолює балет Паризької опери та стає – головним балетмейстером, хореографом і ведучим танцівником.
Однією з вершин творчості Сержа Лифаря став балет «Ікар» в 1935 році.
Читай також: Як танцювали український гопак 100 років тому (відео)
Лифар поставив у «Гранд-Опера» понад 200 балетних вистав, виховав 11 зірок балету. У 1947 році він заснував в Парижі Інститут хореографії при Гранд-Опера, з 1955 року вів курс історії та теорії танцю в Сорбонні, був ректором Університету танцю, професором Вищої школи музики і почесним президентом Національної ради танцю при ЮНЕСКО.
Після еміграції Сергій Лифар тільки один раз побував в Києві – в 1961 році, і це було для нього великим щастям.
Лифар дружив з багатьма художниками, серед яких були Пабло Пікассо, Жан Кокто, Кассандр, Марк Шагал, оформивши багато його спектаклі. Свого часу співпрацю Лифаря пропонував Сальвадор Далі, проте його сюрреалістичний проект декорацій і костюмів до «Ікар» з милицями замість крил був відхилений.
Помер Лифар в Лозанні після важкої хвороби, похований недалеко від Парижа, на кладовищі Сент-Женев’єв де Буа. На постаменті напис: «Serge Lifar de Kiev» – «Серж Лифар з Києва», це було його останнє побажання.