Сергій Михайлович Лифар народився 2 квітня 1905 року (більш відомий у світі та і в Україні як Серж Лифар) – один із найвидатніших танцюристів минулого століття. Народившись в Києві і в молодості емігрувавши до Франції, Лифар до кінця життя у своїх думках прагнув на береги Дніпра, в край свого дитинства і юності. І на своїй могилі на паризькому кладовищі він заповів написати всього чотири слова – Serg Lifar de Kiev (Серж Лифар із Києва).
Читай також: Сергій Лифар: український хореограф, який підкорив світ
Цікаві факти з життя – Серж Лифар
1. Народився під Києвом. Французький хореограф Серж Лифар (Сергій Лифар – Ред.) – українець за походженням. Народився у квітні 1905 року в перемісті Києва у родині помічника лісничого Трипільсько-Вітянського лісництва Михайла Яковича Лифаря та його дружини Софії Василівни Марченко. Родина Лифарів мала глибоке козацьке коріння.
2. Хлопчик був наділений тонким музичним чуттям. З дитинства Лифар співав у церковному хорі Софіївського собору, брав уроки гри на скрипці у професора Воячека, відвідував клас фортепіано у Київській консерваторії. Але визначальною в його долі стала зустріч із Броніславою Ніжинською, сестрою відомого на той час танцівника Вацлава Ніжинського. Її балетна секція стала для 17-річного Сергія першим кроком до вершин слави.
3. У мемуарах Сержа Лифаря “Спогади Ікара”, танцівник пише, що Ніжинська без ентузіазму ставилась до його танцювальних здібностей і не бачила в ньому таланту. 1921 року Сергій Дягілев, засновник і художній керівник “Російського балету” просив у Ніжинської відрядити п’ятьох найкращих учнів для його трупи в Монте-Карло. Лифаря ніхто в цю п’ятірку не рекомендував, але один із п’яти обраних в останній момент відмовився від запрошення і поступився місцем Лифарю. Так Сергій потрапив до Європи і почав активно займатися балетом. Лифар пише, що так більш ніколи і не побачив свою матір. За життя Сергій Лифар лише один раз побував у Києві – у 1961, і це було для нього великим щастям.
4. Самовіддана праця, фанатична любов до танцю швидко зробили зі скромного, допитливого юнака першого соліста “Російського балету”. Після його фантастичних тріумфів у ролях Блудного сина в однойменному балеті Прокоф’єва, Аполлона й Івана Царевича Дягілєв скаже: “Лифар чекає власної слушної години, щоб стати новою легендою, найпрекраснішою з легенд балету”.
5. Переломним у житті Лифаря став 1929 рік. Саме тоді яскраво спалахнула зірка Сержа Лифаря. Після смерті Дягілєва 24-річному Лифарю запропонували очолити балетну трупу “Гранд-Опера”. Він став для французького балету тим, ким для російського у XIX сторіччі був француз Маріус Петіпа. У 24 роки відбудеться і дебют Лифаря-хореографа зі спектаклем “Ікар”, який стане уособленням самого танцівника. Більше 30 років віддав цьому театрові, був його солістом, хореографом, педагогом. Фактично він відродив французький балет, його репертуар, трупу, його школу та славу, ставши основоположником нового напрямку в балеті – “неокласицизму”. Сучасники називали його “богом танцю”, “добрим генієм балету XX століття”. За роки роботи в Опері Лифар виховав одинадцять зірок балету.
6. У 1947 заснував у Парижі Інститут хореографії при Гранд-Опера, з 1955 вів курс історії й теорії танцю в Сорбонні, був ректором Університету танцю, професором Вищої школи музики та почесним президентом Національної ради танцю при ЮНЕСКО. За життя Сергій Лифар отримав багато відзнак від різних держав. Він був кавалером найвищих нагород Франції: ордена Почесного легіону та ордена Літератури і мистецтва, володарем найвищої відзнаки балету – “Золотого черевичка” та премії “Оскар”, нагороджений Золотою медаллю міста Парижа. І разом з тим, доля забрала у нього найдорожче: спочатку Київ, який він не розлюбив до кінця свого життя, потім — його “Гранд-Опера”. Звільнення з театру підштовхнуло Лифаря професійно узятися за пензля. У 65 років у нього проявився неабиякий хист художника.
Читай також: Довженко-Центр повернув в Україну загублений український фільм
7. Світ балету був не єдиним захопленням Лифаря. Він товаришував із багатьма художниками, серед яких були Пабло Пікассо, Жан Кокто, Кассандр (Адольф Мурон), Марк Шагал, які оформили багато його спектаклів.
8. Протягом тривалого часу до Києва з’їжджалися танцівники та хореографи з усього світу на міжнародний конкурс імені Лифаря та фестиваль “Серж Лифар де Ля Данс”. Цікаво, що 2004 року Національний банк України до 100-річчя з дня народження танцівника у серії “Видатні особистості України» випустив ювілейну пам’ятну монету “Серж Лифар”.
9. Останні роки життя Серж Лифар прожив у Лозанні, Швейцарія де й помер 15 грудня 1986. В наші дні в Лозанні з’явився пам’ятник, дарунок від киян: Ікар з піднятими руками-крилами наче прагне злетіти у небо. На постаменті скромний напис: “Serg Lifar de Kiev” – “Серж Лифар з Києва”. Могила Лифаря на цвинтарі Сент-Женев’єв-де-Буа
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
