У Національному художньому музеї України з’явиться аудіогід кримськотатарською мовою. Відомо, що аудіогід запишуть за сприяння благодійного фонду International Organization of Social Justice Ukraine, засновницею якого є Надія Ратке.
Як передає Amazing Ukraine, про це повідомляє Читомо.
Читай також: Українська комедія “Любов і блогери” виходить у прокат – ВІДЕО
«Я та мій фонд після анексії Криму були занепокоєні долею кримськотатарського народу. Ця проблема змусила мене задуматися про те, «що я можу зробити для кримськотатарського народу та для України загалом». Для мене Крим — це Україна, тому кримськотатарська культура повинна бути представлена як частина української культури. Співпраця з Національним художнім музеєм України є великим натхненням, гордістю та радістю, як для фонду, так і для мене особисто. Створюючи аудіогід, хочу долучити українців до єдності та вдячності за все, що ми маємо. І коли кожен українець буде віддавати й допомагати нашому суспільству як українців, це зробить нас більш згуртованими», — розповідає вона про підстави запровадження ініціативи в ексклюзивному коментарі Читомо.
Участь у записуванні гіду взяли директор Кримського дому, актор, режисер, громадський діяч Ахтем Сеітаблаєв, голова ГО «Кримська батьківщина» Аніфе Куртсеітова, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель, філологині Мамуре Чабанова, Аліна Бондаренко. До озвучування долучилися й інші відомі кримськотатарські актори театру і кіно з острівної частини України.
«Не так багато, на жаль, сьогодні є музеїв, де однією з мов аудіогіду є кримськотатарська. І я дякую всім організаторам та ініціаторам цієї культурологічної акції, адже мова є дуже потужним інструментом ідентифікації і збереження традицій, пам’яті і всередині народу, і всередині кожної людини. Для мене і важливо, і приємно, і хвилююче, щоб і мій голос так само був причетним до такої гарної справи», — зазначив Ахтем Сеітаблаєв про свою участь в проєкті.
Також режисер розповів про значення кримськотатарської мови для нього: «Насамперед це тембр голосу моєї мами, її спів.
У 1989 році, коли я тільки закінчив середню освітню школу і прилетів до Криму, десь через півтора місяця вступив на акторський факультет. У Криму тоді було не так багато кримських татар, це були роки якраз масового повернення на батьківщину. Коли ми вступили на акторський факультет, то була окрема кримськотатарська група, яку спеціально набирали задля відродження кримськотатарського музично-драматичного театру в Сімферополі. Нас повезли в місто Судак, а біля нього розташоване селище, відоме як Капсіхор, за часів радянської влади — Морське. Там у садах ми збирали груші, виноград і яблука. Особливо там не втомлювалися, бо після збору бавовни у Середній Азії з четвертого по десятий клас, збирати груші й виноград або яблука у себе на батьківщині — дитячі забавки. Ми виконували дві норми до обіду, щоби мати можливість поїхати в гості до тих кримськотатарських родин, які щойно повернулися в Крим. Розпитували до них дорогу, знаходили ці родини й разом з ними співали, пили каву. Це був такий код або пароль, щоб знову і знову переконатися в тому, що ти повернувся на батьківщину. Тому для мене мова — це і спогади, і пам’ять, і пам’ять про маму, і про родичів, і про свої перші враження, коли приїхав у Крим. Це, власне, те, що і є одним із наріжних каменів твого особистого фундаменту».
Надія Ратке повідомила, що презентація аудіогіду в Національному художньому музеї України планується наприкінці січня. «Думаю, що вже з лютого кожен охочий зможе послухати, як «розмовлятимуть картини» кримськотатарською мовою», — зазначила вона.
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
