Великодень – найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року. З давніх давень українці дуже відповідально ставились до підготовки Великого свята. А саме готувалися впродовж семи тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі.
Останній тиждень перед Великоднем називається Страстна Седмиця (Страсний тиждень). Особливе значення має Великий четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день іще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Увечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань. У Страсну П’ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуте тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. Традиція ця повстала з метою нагадування про Туринську плащаницю. Під час богослужіння плащаницю обносять навколо церкви тричі, що символізує сходження Христа. У цей скорботний день приписується нічого не їсти. Ввечері того ж дня відбувається особлива служба — утреня Великої Суботи із читанням статей, а також співом особливого канону «Хвилею морською», в котрому розповідається про погребіння Господа Ісуса Христа, Його сходження в пекло, руйнування пекла, визволення праведних та Воскресіння («Сия суббота есть преблагословенная: в ней же Христос, уснув, воскресе тридневен»). Цей канон можна назвати найголовнішим у всьому богослужбовому році нарівні із Великоднім Каноном, котрий співається повністю хором на Пасхальній заутрені. Окрім вечору п’ятниці, канон «Хвилею морською» виконується іще й повторно на Пасхальній полунощниці, котра служиться пізно ввечері Великою Суботою.
У Велику Суботу зранку відбувається особлива служба, яка з’єднана з Пасхальною Вечірнею. На ній читається 15 пасхальних паремій з особливими святковими приспівами («поим Господеви: славно бо прославися»). Рівно опівночі священик дає вигук на початок заутрені («Слава Святей, Единосущней, Животворящей и Нераздельней Троице, всегда, ныне и присно, и во веки веков!»). І саме ось починається Свято Христового Воскресіння.
У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння – святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви.
«Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!»
Традиції христування вже 2000 років: весь період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами:
– «Христос воскрес!»
– «Воістину воскрес!», триразово цілуються і обмінюються писанками.
Обмін яйцями міцно увійшов у великодню традицію. З цим символом пов’язано таке повір’я: Марія Магдалина вирішила принести радісну звістку про воскресіння Ісуса римському імператору Тиверію. До нього не можна було приходити без дарів і Марія вибрала у подарунок куряче яйце, яке символізує життя. Почувши звістку, Тиверій розсміявся і сказав: «це так само неможливо, як і твоєму білому яйцю перетворитися на червоне»… але не встиг він закінчити фразу, як яйце стало червоним.
Святкові прикмети:
- Щоб великодня випічка вийшла пишною і смачною, в будинку повинно бути тихо і спокійно. Не можна голосно говорити й тим паче сваритися.
- 2. Якщо при вході в дім випалити пасхальною свічкою хрест, в оселі не буде суперечок і скандалів.
- Якщо в сім’ї часто відбуваються неприємності й сварки, то на Великдень потрібно скатити з високої гори червоне яйце, і поки воно котиться, промовити слова: “Як це яєчко з гори скотилося, так і горе мене відпустило. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Нині і повсякчас і на віки віків. Амінь”.
- Після освячення в церкві потрібно якомога швидше донести паску додому – хто перший прибіжить з паскою додому, у того буде кращий.
- Залишки їжі з великоднього столу не викидати, а закопати в землю. Це до гарного врожаю.
- З Великоднем також завжди було пов’язано безліч цікавих прикмет, при чому, не лише у праведних християн, а й у тих, хто серйозно порушує Божі заповіді. Наприклад, у злодіїв була прикмета: якщо під час великодньої служби в церкві вкрасти щось у прихожан і не бути спійманим за руку – весь рік можеш сміливо красти, тебе не спіймають.
- Хороша прикмета цього дня почути зозулю – це віщує поповнення сімейства, а молодим дівчатам – швидке заміжжя.
- Чоловік і дружина повинні за сніданком в пасхальну неділю вдарити фарбовані яйця один об одного, у кого яєчко не розбилося, той і буде “главою” сім’ї весь рік.
- У Великдень не можна займатися домашньою роботою – з клопотами піде щастя.
- Подружжя не повинно христосатися на людях – до розлуки.
Вихідні у квітні 2019 на Великдень
Великдень у 2019 році православні християни в Україні святкують 28 квітня. Згідно із календарем вихідних, поданим Мінсоцполітики, у квітні українці відпочиватимуть три дні (27,28,29 квітня)
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
