На межі з Тернополем річка Дністер вигнулась на майже 360 градусів і створила унікальний трикілометровий меандр. На цьому дивовижному клаптику землі стоїть місто Заліщики, перші згадки про яке датується ще між 1444 та 1469 роками. Хоча за історичними дослідженнями, проведеними О.Туром, Заліщики вперше згадуються у 1340 році, як власність польського короля.
Читай також: В Україні створять туристичний маршрут спадщиною князів Острозьких
Назва, скоріш за все, походить від проживання перших поселенців, які жили «за лісом». А можливо, й від «ліщини»: у Х – ХІ столітті по Дністру проходив важливий шлях між Галичем та Молдавією. А купці, начебто, відпочивали під заростями ліщини.
На початку XVII століття власниками земель навколо Заліщиків становляться магнати Любомирські. У 1672 поселення практично повністю було знищено турками. Сучасне місто було засновано близько 1750 року із переходом місцевості від Любомирських до краківського каштеляна Станіслава Понятовського.
Першою культовою спорудою, збудованою у Заліщиках Станіславом Понятовським, став парафіяльний костел Св. Станіслава з Щепанова. Храм було пограбовано совітами і перетворено на склад солі, яка добряче зіпсувала стіни. Римо-католицькій громаді костел передано у 1991 році, після чого проведено його реставрацію.
Магдебурзьке право Заліщики отримали у 1766 році. Вже тоді вони славилися на все Поділля своїми народними майстрами: килимарями, гончарями, різьбярами. З приєднанням земель до Австрії у 1774 році Заліщики набули статусу повітового міста в власним гербом.
Наприкінці XVIII століття князь Юзеф Понятовський заклав на березі Дністра в Заліщиках маєток з невеликим палацом. У 1808 році його придбав купець Ігнацій Бруницький, єврей-вихрест. У 1831 році він перебудовує палац в ампірному стилі. Двоповерховий цегляний палац з двома бічними ризалітами та балконом над центральним входом добре зберігся до наших днів.
Найцікавіша частина комплексу – колонада, що з’єднує палац зі скромним флігелем.
Одночасно із палацом на Дністровському березі Бруницькі заклали мальовничій парк, який і сьогодні має одну з найбагатших дендрологічних колекцій серед парків Тернопільщини. Площа парку складає 5 гектарів, на яких проростає більш ніж 40 видів дерев і чагарників. Серед реліктів – гінкго, тюльпанове дерево, софора японська.
Існує легенда, що в палаці під час своєї подорожі Галичиною зупинявся цісар Франц II. Тодішній власник маєтку Леон Антоній Бруницький вдався до хитрощів, щоб знайти ласку в очах імператора. Він перебудував інтер’єр палацу на точну копію кімнат в цісарській резиденції Шьонбрунн у Відні.
Від Бруницьких маєток перейшов графам Турнау, яким належав до 1939 року. З радянських часі на території маєтку розташовувався дитячій ревматологічний санаторій. Зараз тут лікарня. На жаль, інтер’єри палацу повністю втрачено.
Ще одним цікавою історичною спорудою є Греко-католицька церква в Заліщиках будувалася протягом 1864 – 1875 році. Освячено її було у 1873 році під титулом Св. Трійці. У 50-х роках ХХ століття святиню переосвячено на честь Св. Покрови. У 1962 році храм закрито совітами. Протягом 1974 – 1989 років тут розміщувався історико-краєзнавчий музей, після чого церкву було повернуто віруючим. Колись в інтер’єрі храму зберігався чудовий іконостас роботи місцевого майстра Йосипа Нича.
Не обійшлося в Заліщиках і без євреїв. Наприкінці ХІХ століття вони складали абсолютну більшість населення міста. Тоді українці переважно проживали у навколишніх селах, поляки займали урядові посади, а більшість євреїв була ремісниками і торгівцями. На сьогодні в місті збереглася лише одна синагога, збудована наприкінці XVIII – на початку ХІХ століття, яка в радянський час була пристосована під бройлерну.
Життя міста ненадовго перервала Перша світова війна. Але і в цей період (у червні 1919 року) Заліщики встигли декілька днів побути столицею Західно-Української народної республіки.
Читай також: Історія, що виринає з глибин: церква на воді біля Ржищева
Після війни і входження Галичини до складу відродженої Польщі, життя міста завирувало інтенсивніше.
Ще у 1895 році після прокладення залізничної колії Заліщики починають завойовувати славу кліматологічного курорту. До відомого курорту відпочиваючих возив зі Львова спеціальний поїзд з вагонами класу «люкс».
Сторожили розповідають про два чудові доглянуті пляжі на березі Дністра – «сонячний» і «тінистий» з золотистим пісочком і прозорою водою. Щороку в міжвоєнний період у вересні у Заліщиках проходило традиційне виноробне свято «Винобрання», на яке з’їжджалися «вершки» з усієї Польщі.
Після нападу Німеччини на Польщу у 1939 році в Заліщиках деякий час перебував польський уряд. Курортне життя міста назавжди обірвалося… Не відродилося воно і при незалежній Україні.
І все ж, у Заліщики варто приїхати! Хоча б для того, щоб насолодитися одним з найгарніших видів в Україні – панорамою міста з меандром Дністра з протилежного, буковинського берегу, пройтись парком з більше як 100літніми деревами і доторкнутись до стін, в яких писалась історія.
Вероніка для Amazing Ukraine
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
