10 фактів про Соломію Крушельницьку

Цього року минає 150 років від дня народження славетної оперної співачки Соломії Крушельницької, чий дивовижний голос почули та полюбили мільйони людей, від Львова до Нью-Йорка. До цієї річниці, яка увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року, пропонуємо дізнатись 10 фактів про життя великої українки.

Читай також: Україна вимагатиме від РФ репарацій на $300 млрд

Народилася на Тернопільщині

Соломія Крушельницька походить зі шляхетного українського роду Крушельницьких гербу Сас. Народилася 23 вересня 1872 року в сім’ї греко-католицького священника у селі Білявинці на Тернопільщині.

Співати Соломія почала дуже рано й усі відзначали її виняткові здібності і дуже приємний голос.

В родині Крушельницької було ще 5 сестер та 2 братів. Усі отримали хорошу освіту в Тернопільській гімназії або ж приватно. Любов до співу була сімейною традицією – діти згуртувалися в домашній хор, який давав концерти гостям.

Батьки усім дітям, і Соломії, дали хорошу освіту.

За кордоном завжди підкреслювала, що українка

Українську співачку в Італії й Польщі називали своєю та вважали національною гордістю, але вона завжди повторювала, що є українкою, а свої особисті концерти скрізь закінчувала українськими народними піснями. «Національність мою знають усі, я її не змінювала й ніколи не зміню, попри те, що підлизування й ставання під прапори сильніших іноді приносять вигоду», — казала Соломія Крушельницька. Вже бувши зіркою найвеличніших оперних сцен світу, вона щороку приїздила з виступами в рідний Тернопіль, Львів, Бережани, Чернівці чи Збараж. А на власні гастролі брала із собою як талісман збірку «Кобзаря» Тараса Шевченка.

За 5 років зробила приголомшливу світову кар’єру

Дебют Соломії Крушельницької відбувся в 1893 році на сцені Львівського театру Скарбека в опері Доніцетті «Фаворитка». Талант молодої співачки помітила оперна діва Джемма Беллінчоні, яка тоді гастролювала у Львові, і запропонувала їй продовжити навчання в Італії, а також допомогла в цьому. На батьківщині bel canto Крушельницька вдосконалює свій голос у професора Фаусти Креспі і вже через кілька років з успіхом виступає на сценах відомих театрів, здобувши велику популярність. На її честь у Чилі випускають білих голубів у театрі, а в Кракові після вистави студенти випрягають коней та самі везуть її екіпаж до готелю. У 1898 році 25-річна співачка стає примадонною Варшавської опери, а за кілька років підкорює сцени Парижа та міланського La Scala. Як відзначають критики, співаючи в Петербузі з Карузо й Баттістіні, наша землячка не раз затьмарювала своїм успіхом цих італійських оперних зірок.

Врятувала кар’єру Джакомо Пуччіні

У лютому 1904 року тоді вже відомий італійський композитор Джакомо Пуччіні представив на сцені La Scala прем’єру «Мадам Баттерфляй». Це був приголомшливий провал — ошатна італійська публіка знехтувала виставою і навіть освистала. Пуччіні попросив саме Соломію Крушельницьку врятувати його оперу, і вона не злякалася ризикнути кар’єрою, хоча запропонувала маестро скоротити вступну арію, яка, на її думку, втомила глядача. І вже у травні вони показали оновлену прем’єру у театрі Ґранде в Бреші. Успіх був надзвичайний — Пуччіні й Крушельницьку викликали на «біс» 7 разів. Співачка тріумфально виконувала партію знаменитої гейші в найбільших театрах світу понад сто разів і досі вважається найкращою виконавицею ролі Чіо-Чіо-Сан.

В її репертуарі понад 60 оперних партій вісьмома мовами

У світовій пресі співачку як тільки не називали: «незабутньою Аїдою», «єдиною у світі Джокондою», «найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «неповторною Галькою», «ідеальною Брунгільдою», «неперевершеною Саломеєю», «винятковою Валькірією». Диригувати виставами з її участю вважали за честь Артуро Тосканіні й Леопольдо Міньйоне, а за своє творче життя вона виконала понад 60 партій на сцені всіх великих оперних театрів Європи й Америки.

Найкраща інтерпретаторка Ріхарда Ваґнера

Завдяки італійським педагогам голос Соломії Крушельницької набув надзвичайної сили й відтінків, відкрив її лірико-драматичне сопрано діапазоном у три октави (у Львові її голос визначили як мецо-сопрано, що в майбутньому зумовило повну зміну репертуару), яке гіпнозувало поціновувачів мистецтва. Проте Соломія на цьому не зупиняється й націлена на самовдосконалення. Вона їде вчитися до Відня, де опановує німецьку вокальну школу, щоб співати в операх Ріхарда Ваґнера, твори якого вимагали спеціальної підготовки та витривалості. Після навчання з успіхом виконує головні партії в 6 операх німецького композитора.

Її називали «Саломея»

За життя Соломію Крушельницьку здебільшого називали Саломеєю і вона себе так називала. Це ім’я зазначене і в документі про хрещення.

Одна із останніх прижиттєвих світлин, де Соломія Крушельницька зовсім сива і усміхнена, підписана її рукою: «Цьомаю сердечно всіх і вся. Ваша Саломея».

Радянська влада і Крушельницька

Соломія Крушельницька ще восени 1903 року році купила у Львові будинок і володіла ним до приходу Червоної армії.

Радянська влада націоналізувала помешкання артистки, залишивши їй квартиру на другому поверсі, в якій вона жила зі своєю сестрою Анною.

Під час німецької окупації Львова Крушельницька так бідувала, що вимушена була давати приватні уроки вокалу.

Після повернення радянської влади Крушельницьку взяли викладачем до Львівської державної консерваторії, але одразу почали тиснути на неї, погрожуючи «чисткою кадрів від націоналістичних елементів».

Також Соломію Крушельницьку звинуватили у відсутності консерваторського диплома.

Пізніше цей документ знайшли у фондах Національного музею у Львові.

Соломія Крушельницька не могла виїхати з СРСР і громадянства їй теж довгий час не давали, тож вона не могла розраховувати навіть на мізерну радянську пенсію.

Лише погодившись на продаж на користь СРСР їхньої із покійним чоловіком тосканської вілли, вона отримала громадянство. Посольство СРСР в Італії віллу Річчоні і Крушельницької вигідно продало, виплативши всесвітньовідомій співачці лише мізерну частину від отриманого.

Померла Соломія Крушельницька 16 листопада 1952 року і похована на Личаківському кладовищі поруч із могилою Івана Франка.