Майстриня з Черкащини cтворює оригінальні ляльки-мотанки (ФОТО)

Створення ляльки – це захоплення, яке приносить задоволення для душі. Ляльки народжуються під певним настроєм і в певний період часу, кожна з них має свою історію створення, свій характер і свій образ.

Читай також: Лялька-мотанка: оберіг чи іграшка

Історія захоплення Валентини Мірошник ляльками-мотанками є дуже прикметною. У 2012 році у Черкаському краєзнавчому музеї вона побачила дивовижні створіння ручної роботи майстра народної творчості Оксани Смереки-Малик.

— Мені так припали до душі ці її ляльки! — емоційно розповідає Валентина Мірошник. — І звісно я загорілася зробити щось подібне. Не можна сказати, що я зовсім нічого не знала про традицію ляльки-мотанки, адже я працюю у школі мистецтв і викладаю діткам історію мистецтва. Взагалі я навчаю моїх учнів образотворчому мистецтву. До речі, цього року я отримала години також з народної ляльки. І все це, мабуть, невипадково. Ту саму іскорку дала мені Оксана Смерека-Малик. Яке ж це задоволення дивитись, як дітлахи мотають ляльки! Це дійсно просто диво!

Читай також: Лялька-мотанка: цікаві факти та традиції

Коли пані Валентина повернулась додому після знайомства з вишуканою творчістю Смереки-Малик, одразу засіла за створення подібної ляльки. Але вже згодом засіла за вивчення спеціальної літератури. Підняла на ноги району бібліотеку, тож про ляльку-мотанку перечитала практично усе. Потім «перелопатила» ще інтернет, який влучно доповнив попередні знання.
Майстриня в якійсь момент відчула, що готова до створення власної ляльки із характерним власним почерком. Створила одну, дві, три… і ось так наче непомітно з’явились на світ Божий аж 150 ляльок.

Читай також: Як зробити ляльку-мотанку вдома (ФОТО)

Свою найпершу колекцію ляльок Валентина Мірошник роздарувала. Навіть вже і не пригадає, де вони і в кого тепер живуть. Залишилась лише лялька-бандуристка.

На жаль, їх вона не підписала. За порадою друзів та поціновувачів, лише зараз почала обов’язково підписувати свої авторські роботи, щоб можна було відслідкувати географію мандрів ляльки Мірошник. Тепер до ручок ляльки прив’язана бірочка, де позначене її ім’я, тлумачення, що вона означає, та ім’я автора. До речі, Валентина Мірошник називає своїх ляльок старослов’янськими іменами, тому зрозуміло, що вони потребують пояснень.

Імениті майстри часто запитують Валентину Миколаївну — чому у її ляльок такий своєрідний вигляд? Наче не народний та наче не за канонами? На що вона завжди відповідає: „Це моє бачення, це моя думка, я так відчуваю… Але всі мої роботи дійсно створені за чіткими правилами виготовлення народної ляльки, бо традиція — то велика споконвічна сила і я її дуже шаную“.