У заповіднику «Древній Звенигород» створили цифрові 3D копії середньовічних артефактів

У заповіднику «Древній Звенигород» на Львівщині з’явилися цифрові копії 20 артефактів княжого міста X-XIII ст. Їх у форматі 3D можна переглянути в музеї на чотирьох стаціонарних планшетах.

Як передає Amazing Ukraine, про це повідомляє Zaxid.net.

Читай також: У Київській області розгорнуть додаткові блокпости та посилять заходи безпеки: перевірятимуть ТРЦ, магазини та вокзали

Оригінальні знахідки зі Звенигорода зберігаються у Львівському історичному музеї та Музеї археології Інституту українознавства ім. Крипʼякевича НАН України, їх виявили археологи у різні роки досліджень.

«Через війну багато музеїв заховали і убезпечили свої фонди, тому знахідки зі Звенигорода зараз недоступні для огляду у цих музеях. Але їхні цифрові копії можна оглянути у заповіднику», – зазначила директорка заповідника Мар’яна Гой.

Чотири планшети поділені за тематикою:

духовне життя Звенигорода;
культура;
побут;
торгівля.

На кожну тему оцифрували кілька найцінніших та найунікальніших артефактів. До прикладу, тут є кам’яна хрестильниця, якою, як припускають історики, могли хрестити князя Ярослава Осмомисла, найдавніший музичний інструмент – гуслі або настільна гра «Млин».

«Цей вид дозвілля був особливо популярний у скандинавських країнах вже з ІХ ст., звідти гра потрапила в інші країни Європи, зокрема й на Русь. У неї грали двоє гравців, але що слугувало фішками – досі невідомо, можливо, камінці пласкої підокруглої форми гальки, знайдені в Звенигороді, або пласкі кружальця діаметром 20-30 мм, вирізані зі стінок кружальних горщиків і ретельно зашліфовані по периметру. Серед знахідок гральних дощинок траплялися екземпляри зі сіткою, похапцем накресленою на уламках дощок, денцях бочок. Знахідка зі Звенигорода – на сьогодні єдина найдавніша на території України гральна дошка», – пояснила докторка історичних наук Віра Гупало, археологиня, яка досліджувала Звенигород.

Знайдені у Звенигороді імпортні амфори і ювелірні намистини з Києва, а також торгові пломби свідчать про активну торгівлю середньовічного міста. А три мушлі пілігримів, які проходили паломницьким маршрутом святого Якова до іспанського Сантьяго-де-Компостела, пояснюють, що у середньовіччі мандрували не лише купці. Деякі особисті речі – про заможність містян.

«Наприклад, оцифрованих енколпіонів (нагрудних хрестиків) є два. Один дуже вишуканий і його точно могли собі дозволити лише дуже заможні мешканці. Другий – набагато простіший, схожі могли носили багато звенигородців», – пояснює наукова співробітниця заповідника Мирослава Іваник.

Проект реалізували завдяки гранту Goethe-Institut. Нові 3D моделі доповнять мандрівку Звенигородом в окулярах віртуальної реальності, в яких кожен відвідувач може не лише оглянути, як виглядало місто, вулиці чи архітектура, але й «зайти» в приміщення, оглянути інтер’єри княжого палацу чи храму.

Нагадаємо, Звенигород – одне з найдавніших столичних міст Галицької Русі. Перша згадка зафіксована у літописах у 1086 році. Його збудував в XI ст. князь Володар Ростиславович, правнук Ярослава Мудрого. Найбільший розквіт міста припав на часи князювання його сина Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. У XI-ХІІІ ст. Звенигород був столицею князівства. У 1241 році місто спалили монголо-татари. Культурний шар добре зберігся у ґрунті завдяки тому, що тут майже не було пізніших будівель. У 2020 році у Звенигороді створили заповідник.