Маланка або Щедрий вечір українське народне і церковне свято, вечір напередодні Нового року або святого Василія Великого щорік святкується 31 грудня.
Читай також: В Україні зняли фільм про буковинську Маланку “Памфір”
Святкування Маланки в автентичному вигляді, збереглося переважно у селах Галичини, Буковини та Поділля. Святкування Маланки походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні урочистості та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. В українській народній традиції дохристиянський та християнський обряди об’єдналися у свято Меланки.
У деяких селах Вінниччини у цей день готують традиційну святкову страву кров’янку, яку ще називають «маланкою». Також випікають спеціальні хліби «Маланку» та «Василя».
31 грудня на меланки, тобто на день св. Меланії в переддень Нового року, кожна господиня приготовляє „книші“, пироги, ковбаси начинені гречаною кашею і вареники. Цей вечір називають багатим або „щедрим“.
На свято Маланки молодь (у масках або без них) усю ніч щедрує, ходить із «козою», водить переодягненого на Маланку парубка. Традиційні персонажі — «баба» Маланка та «дід» Василь.
У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад. В Маланці нерідко використовують сучасні мотиви й персонажі (вояки, лікарі та ін.)
Сьогодні ця барвиста маланчина галерея поповнилася живими персонажами (деякі перейшли з минулих часів): бутафорними «офіцерами» і «солдатами» неіснуючих армій, в кумедному одязі; сучасними «президентами» (вітчизняними і зарубіжними), «депутатами» різного штибу, місцевими «діячами», рекетирами, міліціонерами, «зірками» шоу – бізнесу, кіногероями тощо. Фантазія маланкуючих аж зашкалює: майструють соломяні, шкіряні, навіть – металеві Маланки, які у супроводі інших масок ходять від хати до хати з новорічними піснями та поздоровленнями. Уся ватага з музиками, що інколи нараховує від 50 до 200 чол., рухається вулицями, стежками, городами, по дорозі бешкетує: закидає тини на стріху, знімає ворота й переносить їх в інше місце, перекидає автомобілі, збидкується над перехожими; щедрує господарю, співає величальних пісень:
Читай також: Українські колядки на Різдво Христове 2023
Церемоніальне дійство включає виконання рядженими танцю, драматично – ігрових епізодів, приспівок, ритуальних дійств, що мали колись магічне значення
Кожний регіон України має свої особливості святкування Маланки. Та чи не найяскравіше це дійство відбувається на Буковині – у Чернівцях та в усіх районах і селах області, де з особливою любов’ю і піклуванням ставляться до свого фольклорного надбання, народженого фантазією й віруваннями народу, бережуть його і удосконалюють.Тут проходять щорічні фестивалі, які варто побачити, бо такого унікального видовища немає більше ніде. І справді, мабуть, тільки на цій землі могло народитися таке поетичне диво, як МАЛАНКА.
Щедрий Вечір з багатою кутею, скоромними стравами, цілим комплексом своєрідних ритуалів (ладнання господи, обійстя, величання печі, купання хліба і т. д.) змінює Новий рік – Василь.Уранці самі хлопчики (без дівчаток) з рукавицями, наповненими зерном, засівають спочатку в своїй хаті, потім ідуть до хрещених батьків, сусідів і родичів. При цьому треба обов’язково побажати: «Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб уродило краще, ніж торік! Коноплі – під стелю, льон – по коліна, щоб вам, хрещеним, голова не боліла! Будьте здорові з Новим роком та Василем! Дай, Боже!».
І тут вже розмаїття щедрівницьких гуртів – дитячих, дівочих, мішаних, – з посіванням, віншуванням, народною, виставою, численними магічними діями, – з такою безліччю, що їх певно ще ніхто не перелічив і не перелічить. Бо лише в Україні співають побажання кожному окремо: пану – господарю, господині, дівчині, парубкові, батькам, їхнім дітям, порівнюючи їх з сонцем, місяцем, зорями.
Святий Василій Великий вважався покровителем землеробства, обрядодії цього дня носять аграрно – магічний характер. Щедрування – народний звичай, тому всі щедрівки радісні, оптимістичні, в них бажають щастя, здоров’я, багатства, успіхів кожному члену сім’ї.
Підписуйтесь на наш Telegram, цікавий Youtube-канал та приєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook про все українське. Не набридаємо повідомленнями, тільки цікаві новини!
