Свято Петра і Павла 2020: історія, традиції та прикмети

12 липня українці вшановують двох апостолів — Петра і Павла, але в народі це свято називають скорочено “Петра”.

Історія свята

Це свято сягає ще часів життя Ісуса. У сучасному світі воно не має такого великого значення, як тоді – сьогодні це просто день закінчення купальського циклу. Хоча насправді ми б мали багато часу приділити цьому незвичайному дню, присвяченому пам’яті двох перших Христових учнів. Петро – один з 12 апостолів. Він пройшов нелегкий шлях до віри, тричі зрадивши Ісуса, але все ж зміг розкаятись та навернутися до Бога. Коли почались гоніння за християнами, апостол Петро прийняв мученицьку смерть – його розп’яли на хресті.

Читай також: Як зробити ляльку-мотанку вдома (ФОТО)

Святий Павло, на відміну від Петра, апостолом не був. Навпаки, спочатку він переслідував іудеїв. Утім, одного разу в місті Дамаск, де він боровся з християнами, йому явився Христос, і від потужного світла Павло осліп. Коли ж він розкаявся і увірував – зір повернувся. Помер він також мученицькою смертю – йому відтяли голову.

Традиції на Петра і Павла

З давніх часів, було прийнято заздалегідь готуватись до свята: білити хати, прибирати, прикрашати оселю рушниками та наводити лад. А вже 12 липня, звісно ж, у першу чергу відправлятись на службу у церкву. Повернувшись, частувались традиційними пампушками із сиром, які називали “мандриками”, адже апостоли були мандрівниками і завжди знаходились у дорозі, проповідуючи християнство.

Молодь ходила зранку на 12 липня зустрічати сонце — ця традиція існувала ще з дохристиянських часів. Вважалось, що як вони будуть гучно співати та веселитись, то відженуть русалок, які збирались поселитись у найближчих водоймах. Та й не спати у ніч на Петра теж вважалось гарною прикметою, яка віщує здоров’я та хорошу вдачу. Також, існували традиції ворожіння:

Читай також: Привітання зі святом Петра і Павла: вірші та картинки українською

Перед тим як йти зранку додому, збирали гілки берізки та заплітали в косу, закріплюючи її червоною стрічкою, загадуючи бажання. Через три дні перевіряли — якщо коса не розплелась за цей час, то задумане здійсниться.

Інше ворожіння мало вказати дівчатам на те, яким буде майбутній обранець, тож найбільш допитливі докладали зусиль, щоб зібрати 12 різних трав з 12 різних полів під подушкою, промовивши: “Дванадцять трав із різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені покажися і на мене подиви!”.

Пастухи мали свою традицію на Петра — аби поласувати “мандриками” вони облаштовували невеличку землянку чи огорожу, таке собі зручне місце, яке називалось у них “петрівником”, в честь свята. Ласували вони молочними виробами та вірили, що апостоли вбережуть їх та їхніх підопічних звірів від негараздів та хвороб.

Читай також: Що одягали українські жінки 100 років тому (ФОТО)