Святвечір 2022: історія свята, традиції та факти

За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором, або ж Навечір’ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня.

Це один з найбільш шанованих днів для всіх християн – і східного, і західного обрядів – та одне з найважливіших родинних свят, магічний день, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди.

Читай також: Привітання на Святвечір 2022: вірші та картинки

Однак не менш важливою була завчасна й серйозна підготовка до різдвяно-новорічних обрядів. Обов’язково з пори жнив зберігали обжинкового Дідуха та відбирали пахуче сіно. До свят завершували всю важливу роботу по господарству – від наведення ладу в хаті та обійстві до ремонту робочого реманенту, ткання полотна й вичинки шкір.

Читай також: Що таке Різдвяний Дідух і чому його варто робити на свята

За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в хатах, вибілювали помешкання й розмальовували  квітами комин, застеляли нові або чисто випрані скатерки, рядна й рушники. Обов’язково намагалися справити новий одяг для всіх членів родини та купити новий посуд (макітри, горшки, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитву. У підготовці були задіяні усі – і малі, і старі.

Традиціїї та звичаї – Святвечір

За день до Різдва, 6 січня за новим стилем, господарі до світанку починали готувати кутю, а також узвар, які вважалися Божої їжею. Приготування Божої їжі велося з дотриманням старовинного українського ритуалу. Дрова в печі укладали по-особливому, а запалювали «живим» вогнем – іскрою від кресала або тертя двох деревинок, які пізніше замінили сірниками. Воду для їжі використовували «непочату», тобто набрану до світанку. Так само «до світла» потрібно було спекти книш, який замішувався як звичайний хліб, але з невеликим хлібцем зверху, який називали душею. Цей хлібець призначався душам померлих родичів. Після книша ставили в піч пісні пироги. Потім готувалися на непочатій воді в новому посуді інші пісні страви. На святковому столі в Святвечір мали стояти дванадцять пісних страв.

Готову пшеницю для куті діставали з печі і додавали до неї горіхи, родзинки, мак і мед. Пшениця символізувала вічне життя, мед – щастя Святих на Небесах. Узвар варили на досвітній воді із сухофруктів – сушених яблук, слив, груш, вишень. Вся Божа їжа повинна бути готова до сходу сонця.

Читай також: 5 рецептів смачної куті з різних регіонів України

На світанку, з першими променями сонця, що сходить, господарі відкривали всі двері в будинку, в господарських будівлях, відкривали ворота у двір, щоб впустити в своє обійстя достаток, багатство, хороший урожай. Свяченим маком обсипали худобу та іншу живність, а також комори й погреба, щоб захистити господарство від злих сил. Коли все було готове до свята, вносили в хату «Святки» – ритуальні символи наступаючих свят. За ними вирушали в клуню батько зі старшим сином. Батько ніс «непочату» воду, а його син тримав у руці три колоски. У стодолі господар окропляв принесеної водою заготовлені з осені в’язанки з сіном і Рай-Дідуха й читав молитви, дякуючи Богові за даний в минулому році врожай і просячи гарного врожаю, достатку і здоров’я у наступному році.

Взявши Дідуха й більшу в’язанку сіна, батько з сином несли їх у хату. На порозі їх зустрічала господиня, тримаючи в руках книш та запалену свічку. Дідуха встановлювали у Святому кутку – покуті, а сіном встеляли стіл і підлогу в хаті. Діти з радістю каталися по запашному сіні на підлозі – цей ритуал сприяв тому, щоб у дворі було багато живності.

На стіл, за українською традицією, стелили дві скатертини. Першою накривали сіно на столі. Ця скатертина призначалася добрим духам, на неї розкладали по кутах столу часник або чар-зілля. Зверху накривали другою скатертиною, на яку, в центрі столу, господар ставив книш, а господиня – коровай зі свічкою.

Весь цей день всі домочадці, крім малюків, нічого не їли, бо це останній день Різдвяного посту. Всі чекали появи першої зірки на нічному небі. До святкової вечері на Святвечір люди надягали гарний одяг, спеціально приготовану для цього свята.

Читай також: Привітання з Різдвом Христовим 2022: вірші, картинки, вітальні листівки

Весь день і вечір шостого січня не прийнято було йти з дому, ходити в гості, не можна нічого позичати. Вся родина повинна бути разом, а якщо хто до цього виїжджав з дому, то намагався до свята обов’язково повернутися. Перед початком Святої Вечері господар виголошував молитву.

У наш час традиції Святого Вечора дотримуються більшістю людей і в селах, і в містах. Не всі ритуали пам’ятаються, але основні звичаї – зустрічати свято всією родиною, з хорошими думками і побажаннями, з подарунками та частуваннями, як і раніше живуть і шануються українським народом.

Що приготувати на Святвечір

Хоча Святий Вечір припадає на останній день Різдвяного (пилипівського) посту, і всі страви, які до свята готують господині – пісні, називається вона багатою вечерею, бо стіл у цей вечір багатий 12-тьма стравами. Традиційно на Святу Вечерю стіл прикрашали:

• Кутя
• Борщ з вушками
• Грибова юшка
• Вареники
• Голубці
• Маринований оселедець
• Мариновані гриби
• Заливна риба
• Тушкована капуста
• Квасоля
• Узвар
• Пампушки

Що не можна робити на Різдво

• Одягати старий або брудний одяг.
• Працювати по дому. 
• Лаятися і сваритися, особливо за столом. 
• Відмовляти в допомозі.
• Полювати і рибалити.

Читай також: Колядки для дітей – найкраща підбірка (ВІДЕО+ТЕКСТ)

Народні прикмети:

• На багату кутю зоряне небо — кури добре нестимуться і вродить горох.
• Місячна ніч — врожай на баштани.
• Ожеледь на деревах — вродять горіхи й садовина.
• Сніг іде — врожай на яблука.
• Іній або сніг — на мокре літо і дорід зернових.
• Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.
• З кубельця витягували сінину; якщо довга, то рік буде врожайним, а коротка — на недорід.
• Повечерявши, зв’язували ложки житнім перевеслом, щоб «не губилися в череді корови».