З 2013-го до 2020-го року кількість перекладених за кордоном назв українських книжок зросла від приблизно 48 до 153.
Як передає Amazing Ukraine, про це повідомляє Читомо.
Читай також: У Казахстані з’явився україномовний аудіогід в Музеї жертв політичних репресій і тоталітаризму АЛЖИР
За даними УІК, у 2013-му році кількість закордонних перекладів українських книжок не досягала й 50-ти назв, і хоча у 2014-му відбулося незначне зменшення, починаючи з наступного, 2015-му року, обсяг проданих за кордон прав стабільно зростав до 2018-го року.
Найбільше падіння відбулося у 2019-му році, коли кількість перекладів зменшилась на 30% у порівнянні з попереднім, 2018-м роком.

В огляді УІК зазначають, що таке зниження показників може бути незначним чином пов’язано із негативною динамікою обсягу ринку книжок в Україні (у 2019-му відбулося зниження на 7,15%). Проте більшою мірою − внутрішніми змінами в стратегіях видавців, які зосередилися на вітчизняному ринку.
Разом з тим, Український інститут книги проаналізував фактори зростання попиту на українські публікації за кордоном, серед яких виділив наступні:
- зростання попиту на український, (зокрема культурний) продукт на внутрішньому ринку і тренд підтримки власного виробника на тлі політичних подій 2014-го року, що спричинив перехід багатьох видавців на україномовний контент, а отже і розширення пропозиції для закордонних партнерів;
- зростання видимості України в інформаційному просторі, якому сприяли Революція гідності, анексія Криму, війна на Сході України, серіал HBO «Чорнобиль» (про це свідчать і результати «Дослідження сприйняття України за кордоном», оприлюднені у березні 2021 року Українським інститутом);
Читай також: Справа Василя Стуса: автор книги заявив, що заборон більше немає
- етап формування українського книжкового ринку як самостійного у відносинах щодо купівлі і продажу прав насамперед через часткове припинення торгових відносин з Російською Федерацією (введення обмежень на імпорт продукції), а також завдяки формуванню мовного ринку, захищеного законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;
- разом із національною, зросла і міжнародна активність видавців, зокрема щодо представлення української літератури і книги на престижних міжнародних ярмарках (зокрема й завдяки регулярній організації участі України з національними стендами Українським інститутом книги).
Серед найактивніших покупців українських книжок за останні 7 років − Болгарія (143 назви), Китай (98 назв), В’єтнам (61 назва), Польща (47 назв), Словаччина (41 назва), США та Чехія (по 30 назв). За цей час у світі було видано понад 830 перекладів з української.
Серед публікацій переважає дитяча література, хоча з 2014-го року стрімко зросла популярність художніх та нехудожніх видань на політичну та історичну тематики. Азійські ринки, в першу чергу Китай і В’єтнам, цікавляться виключно книжковою продукцією для молодшої аудиторії. Така ситуація спричинена зокрема й браком перекладачів.
За підсумками 2020 року найбільше перекладів творів вийшло у Китаї (20), Болгарії (13), Польщі (13), США (12) та Чехії (11). Найбільше перекладали на англомовний ринок − 18 перекладів. Також вийшло 5 видань французькою мовою. Іспаномовний ринок побачив 5 перекладів, а німецькомовний − 9.

«Своєю чергою, англомовний переклад літературного твору значно збільшує шанси виходу на наступні ринки. Згідно з нещодавнім дослідженням видавничої галузі України проведеним УІК у партнерстві з Британською Радою, однією з причин меншого попиту на українську художню літературу є критичний брак фахівців, які б володіли українською та могли б оцінити якість твору. Відповідно наявність англомовної версії де-факто є свідченням конкурентоздатності тексту та робить його більш доступним для наступних закордонних перекладів», − констатують в Українському інституті книги.
У 2020-му найбільше перекладали уже відомих українських письменників: Сергія Жадана, Андрія Кокотюху, Юрія Андруховича, Юрія Іздрика. Також переклали й молодих авторів: Мирослава Лаюка, Олесю Яремчук, Тамару Горіха Зерня. Найпопулярнішими авторами стали Романа Романишин і Андрій Лесів − 12 перекладів художніх творів, Оксана Була та Марія Жученко − по 11 публікацій, Катерина Міхаліцина − 8. Серед авторів художньої літератури та нон фікшн лідером став Сергій Жадан − 5 закордонних видань, Олег Сенцов − 4 та Оксана Забужко − 3 твори, видані в США. Переклали також і класиків: Марка Вовчка, Миколу Бажана.
Читай також: ТОП-5 сайтів, де можна безкоштовно читати онлайн книги українською
Найпопулярнішими авторами, книжки яких були перекладені у 2013-2020 роках за кордоном, стали Романа Романишин та Андрій Лесів (79 перекладів), Сергій Жадан (45 перекладів), Оксана Була (33 переклади) та Катерина Міхаліцина (28 перекладів).
Видавництва, які у 2013-2020 роках найактивніше продавали за кордон права на переклади, це: «Ранок» (2032), «Видавництво Старого лева» (1943), «Vivat» (1654), «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (51).