Проєкт “Батьківська хата. Homestead”, який починався з невеликого задуму, різко набрав обертів. З самого початку засновники мріяли донести до українців світу красу української культури та традицій, яскравий колорит забутого українського села, особливості побуту, будови хат та ремесел прадідів. І неймовірно та дуже швидко, результат перевершив очікування, тому згодом світу презентували вже і другий сезон.
Журналісту Аmazing Ukraine вдалось поспілкуватись з авторкою проєкту та діаспорянкою Оленкою Браво.
Читай також: Століття історії: таємниця вишиванки дідуся

- Пані Олено, розкажіть, як виникла ідея запуску другої частини проєкту
Після успіху першого сезону, після багатьох позитивних відгуків, тисячних переглядів і поширень матеріалів проєкту серед шанувальників проєкту та ЗМІ, команда Батьківська Хата. Homestead вирішила відзняти 2й сезон. Навіть, відзнявши вже два сезони, і маючи більше ніж 40 фотосюжетів, залишилося ще чимало роботи, яку ми плануємо продовжувати і надалі. Наша країна така різнобарвна і має величезну історію. Кожен регіон, кожен район дуже відрізняється. А є місцевості і етнорегіони, в яких кожне село мало свою моду та родзинку. Наприклад, дуже цікавий регіон Гуцульщини, саме в якому кожне село – це окрема історична спадщина. Взяти до уваги відомі села Космач та Соколівка. Для двох місцевостей характерні головні убори та сорочки, які не з чим не сплутаєш, якщо ти хоч раз їх бачив.
Наша мрія показати не тільки впізнаваний український одяг Наддніпрянщини і Гуцульщини, а також нетипову Україну, про яку знають тільки фахівці, і на жаль, не знають більшість українців. Тому і популяризуємо наше рідне!
- В чому ключова відмінність сезонів проєкту, чи плануєте продовження в майбутньому
В другому сезоні ми продовжили основний меседж – це знімкування автентичного українського одягу різних етнографічних регіонів України кінця XIX-початку ХХ ст. разом з архітектурними формами та побутом відповідних територій. Є багато проєктів, які показують або окремо одяг, або окремо хати. Або трапляються змішані проєкти, коли зустрічаються світлини полтавського строю відзняті на тлі хати з Київщини тощо. Безумовно вони теж мають свою цінність і важливість, але «Батьківська хата» й відрізняється тим, що це проєкт в Україні й за її межами, який уперше об’єднав правильно зібраний стрій одного регіону з відповідними елементами побуту і хати того самого регіону.
Але ці історії вже виходять більш глибокими і вдосконалити, бо нам допомагає досвід який ми набули під час попередніх зйомок. Наразі ми одразу помічаємо цікаві деталі, які б на перший погляд вдавалися неважливими, бачимо більш вдалий ракурс, родзинку будівлі, чи винятковий предмету побуту.
Разом з упізнаванністю і “зростом” проєкту ми ще більше вивчаємо нашу історичну спадщину і ділимося цим з глядачем. Як показав наш досвід багато українців, на превеликий наш смуток, не знають, як виглядає справжнє автентичне вбрання. Саме інтерактивний процес, який ми пропонуємо, допомагає українцям і іншим народом світу легко і невимушено сприймати нові знання про українську культуру.
Читай також: На Деражнянщині відкрили музей подільської вишивки та побуту – ФОТО
Відбулися і характерні відмінності у проєкті: ми вперше відзняли міський стрій у центрі Києва, і почали зйомки проєкту у США. Фотосюжет на Андрієвському узвозі — це перехідне дзвено від сюжетів села до новітніх архітектурних будівель Америки. Вдіваємо моделей в український стрій і створюємо фотоісторії на фоні відомих будівель того чи іншого штату. Бо для наших дітей, народжених в діаспорі, батьківська хата знаходиться у Сполучених Штатах, але вони пам’ятають звідки походить їх рід.
У Києві знімали на тлі Андріївської церкви та ресторації “За Двома Зайцями”. Ресторація – це тематичне кафе, де як раз відтворено інтер’єри першої половини ХХ ст. Міста мали свою моду, меблі, одяг. Проте речей з тих часів майже не збереглося, через доволі ранню індустріалізацію. У міста фабрична робота прийшла набагато швидше ніж у села, не було горищ чи великих комор для збереження статків, голод, репресії, війна, тяжкий повоєнний час… Тож наша міська спадщина була втрачена: нею мили підлогу, старі меблі були знищені, одяг спалений, коштовні речі, в тому числі і сорочки, виміняні на хліб… Тож цінуємо рідкісні історичні надбання, включно з цією фотоісторією.
Фото – Олена Браво Фото – Олена Браво
У США відзняли сюжети поки у Вашингтоні і Техасі. В Техасі сюжет зробили у місцевій православній церкви Святого Антонія. Що є значущим для багатьох місцевих діаспорян. А у Вашингтоні відзняли на тлі монумента Вашингтону, меморіалу Лінкольну та меморіалу Національного Молу та Ветеранів.
Фото – Олена Браво Фото – Олена Браво
Плани в нас величезні, хочемо відзняти найвизначніших пам’ятки архітектури у США. На меті великі міста Нью-йорк, Чикаго, Філадельфія, Маямі, Лос-Анджелесі, тощо. Єдине хочемо попередити наших шанувальників, що це може зайняти деякий час. Бо все ж таки плани масштабні і відстані далекі.
Також відмініть другого сезону від першого це те, що ми задумали зробити його особливим – додавши фото в чорно білому кольорі, так світлини передають чарівність і неймовірний присмак тих часів.
- Як обираєте моделей, стародавній одяг, локації для ваших зйомок
Коли проєкт тільки починався, то моделями були родичі і друзі. З упізнаваністю нашого проєкту до нього почали долучатися як публічні особистості, так і прості українці. Люди “стукалися” через соціальні мережі або знайомих. І навіть зараз, коли ми тимчасово не знімаємо, є бажаючи, які пишуть і цікавляться побути моделями.
Тут ми повертаємося до інтерактивної і освітньої складової проєкту: як одягання, залучення до зйомок, відчуття українського одягу на дотик, які дають швидше і легше сприйняття інформації та бажання занурюватися у коріння свого роду і для дітей, і для дорослих. А ще такі розповіді не нудні і залишаються довго у пам’яті наших дітей. Як приклад, ми відзняли 8 – річних дітей у старовинній школі. Для наших юних українців було дуже незвично бачити довгі лави, замість стільців, довгі столи замість сучасних парт, а особливо їм незвично було почути про різочки. (сміюся)
Фото – Олена Браво Фото – Олена Браво
Читай також: ТОП-10 українських народних пісень, які вражають до глибини душі
Одяг підбираємо під розміри моделей. Цим займаються наші колекціонери. Автентичний одяг не можна вшивати, різати, тощо… Традиційно чомусь думають, що наші прадідусі і прабабусі мали великі розміри, були пухкенькі. Але це не зовсім вірна інформація. Принаймні, речі які ховалися в скринях, майже всі вони святкові. Дуже часто саме весільне вбрання збереглося, бо буденний одяг зношували до дір. А виходили заміж раніше дуже в молодому віці, і, звичайно, це були дівочі, а не жіночі розмірі. Тож підібрати одяг на більш високих сучасників – тяжче, особливо для високих дівчат і парубків. Але наші колекціонери пані Наталка Стурджіл та пан Володимир Щибря знаходять варіанти одягу для всіх. Інколи, правда, буває, хитримо (сміюся). Вдіваємо трошки замале вбрання, а наша чарівниця, фотохудожниця і співорганізаторка проєкту Світлана Задоровська, робить вдалі кадри, де цього не помітно.
Коли працюємо в Національному Музеї Архітектури і побути, то звичайно, під вбрання підбираємо архітектурну пам’ятку з того самого регіону, бажано області і села. В нас всі сюжети відповідають цьому важливому фактору. В тому і є унікальність проєкту “Батьківська Хата. Homestead”
Фото – Олена Браво
Фото – Олена Браво
- Чи має проєкт наразі спонсорську підтримку
Весь проєкт — це волонтерська робота наших дівчат: Світланка Задоровська, Наталка Стурджіл, Олена Христюк, Вікторія Ландблейд, Альона Гарсія, Ольга Шульженко, та я. Світлана, Наталя і я часто не спали і не їли; пережили всі 4 сезони року в Музеї під відкритим небом, а це й спека, коли в голові паморочиться, і -20 градусів морозу, коли не відчуваєш пальців; вночі зйомка, в день діти, не спали ми бували цілодобово. Але ми не жаліємося, бо потрібно вести культурну дипломатію і надалі.
І ми всім серцем любимо те, що ми робимо. Наразі, ми шукаємо партнерів, які б хотіли долучитися до такого важливого і потрібного проєкту або часом, або професійними навичками, або фінансуванням.
З усіма матеріалами проєкту “Батьківська Хата. Homestead” можна ознайомитися на сайті ukrainiansanantonio.com, на фейсбук-сторінці організації Ukrainian San Antonio чи на офіційній сторінці проєкту Батьківська Хата. Homestead
Віталій Адаменко для Amazing Ukraine